Справа № 2 -1481/11

       Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м      У к р а ї н и

   11 березня 2011 року                                                Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

Головуючого: судді Луганського В.І.

при секретарі: Оніщенко К.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Київська Русь»про  стягнення вкладу, відсотків та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеними вимогами в обґрунтування яких зазначив, що 20 березня 2009 року року  між ним та КС «Київська Русь»був  укладений  договір  № 29/107 про внесення внеску (вкладу)  на депозитний рахунок  «пенсійний», відповідно умов  якого позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 1 000 грн.  під 30% річних  терміном на 12 місяців ,  відповідач зобов’язувався щомісячно виплачувати  відсотки за користування вкладом та суму вкладу виплатити на наступний день після  настання терміну  сплати відсотків чи закінчення договору. Ним було  зроблено додатковий внесок на депозитний рахунок07.04.2009 року -12 000 грн., 26.07.2009 року –1 000 грн., 03.09.2009 року –2 700 грн., 05.11.2009 року –300 грн., 04.02.2010 року –2 000 грн., 05.02.2010 року –1 000 грн., 22.02.2010 року -2 000 грн. Кінцева сума внеску за договором № 29/107 складає -25 000 грн.

21.04.2009 року був укладений договір №29/136 строком 12 місяців на суму вкладу 1 000 грн. Після закінчення строку дії договорів  він звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату внеску у звязку з закінченням терміну дії договору, однак відповідач відмовив, мотивуючи відмову  відсутностю грошових коштів на рахунку спілки.  

 Просив суд стягнути  з відповідача на його користь  за  договором №29/107 від 20.04.2009 року 25 000 грн., стягнути з відповідача на його користь грошові кошти за  договором № 29/136 у розмірі 1 00 грн., стягнути з відповідача на його користь нараховані проценти за договором №29/107 у розмірі 1 026 грн., за договором №29/136 проенти у розмірі 125. 76 грн. та судові витрати.  

       В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

       Представник відповідача  заявлені вимоги  визнав.

       Дослідивши матеріали справи, оцінив все в сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

        Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про кредитні спілки»кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цього Закону, іншим нормативно-правовим актам  та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою  угод, бути позивачем та відповідачем в судах. 

      Згідно з п.5 ч.1 ст.11 цього Закону члени кредитної спілки мають право, зокрема , одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.  

      Пунктом 3 ч.1 ст.21 Закону України «Про кредитні спілки»передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту в процесі господарської діяльності вправі залучати на договірних засадах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.  

      Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності ( ч.1 ст.23 Закону).  

      Відповідно до абз.3 ч.2 ст.23 зазначеного Закону кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в ч.1 цієї статті, у порядку та строки, які визначені відповідно до ч.7 ст.10 цього Закону, статут кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.  

      Частина 7 ст.10 Закону передбачає, що повернення обов’язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.    

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 вступила в члени кредитної спілки «Київська Русь»,  20 березня 2009 року  між нею та КС «Київська русь»був  укладений  договір № 29/107 про залучення  внеску (вкладу) на депозитний рахунок  «пенсійний», відповідно умов  якого позивач передав, а відповідач прийняв на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 1 000 грн. під 30% річних  терміном до 20 березня 2010 року ,  відповідач зобов’язувався щомісячно виплачувати  відсотки за користування вкладом та суму вкладу виплатити на наступний день після  настання терміну  сплати відсотків чи закінчення договору ( пункти 1.3). Позивачем було  зроблено додатковий внесок на депозитний рахунок 07.04.2009 року у сумі -12 000 грн., 26.07.2009 року –1 000 грн., 03.09.2009 року –2 700 грн., 05.11.2009 року –300 грн., 04.02.2010 року –2 000 грн., 05.02.2010 року –1 000 грн., 22.02.2010 року -2 000 грн. Кінцева сума внеску за договором № 29/107 склала -25 000 грн., що сторонами не заперечується.

21.04.2009 року між сторонами був укладений договір №29/136 строком 12 місяців на суму вкладу 1 000 грн

   По закінченні строку даних вкладів позивач звернувся до спілки з заявою про виплату вкладів та нарахованих відсотків, в чому йому відповідачем було відмовлено з мотивів  відсутності коштів на рахунку відповідача.

   Суд приходить до висновку, що Законом України «Про кредитні спілки» визначено лише організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності кредитних спілок, їх об’єднань, права та обов’язки членів кредитних спілок та їх об’єднань. Тобто цей Закон визначає лише порядок організації створення й діяльності кредитних спілок та інших пов’язаних питань щодо членства та управління кредитною спілкою, а також певні засади її діяльності.  

      Проте цей Закон не визначає положень щодо врегулювання  цивільно-правових відносин, які виникають між кредитною спілкою як юридичною особою та членом спілки як фізичною особою –позичальником або вкладником, оскільки в цьому випадку мова йде  про виконання кредитною спілкою своїх договірних зобов’язань як юридичною особою.  

      Так, ч.1 ст.3 Закону України «Про кредитні спілки»встановлює, що кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку.      

      Статею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до ст..ст. 651, 653 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.  

Суд, вважає, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості підлягають до задоволення,   дані позовні вимоги обґрунтовані на законі та відповідають умовам укладених між сторонами договорів, а саме  про те, що кредитна спілка зобов’язується повернути всю суму вкладу, прийнятого від вкладника, а також нарахувати та виплатити відсотки  в строки згідно умовами даного договору,  протягом дії договору між сторонами зміни до даного договору, зокрема щодо зменшення відсоткової ставки, в установленому законом та договором порядку не вносились, зміст  рішень загальних зборів членів кредитної спілки не може суперечити актам цивільного законодавства, зокрема ст.ст.529, 530, 629 ЦК України про обов’язковість виконання сторонами умов укладеного між ними договору та заборони односторонньої відмови від договору чи зміни його умов.  

          Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються  позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 16, 22, 529. 549-552, 623, 1048-1050 ЦК україни, ст. ст.10, 11, 15, 88,  209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

       Позовні  вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

       Стягнути з Кредитної спілки «Київська Русь»в особі Луганського відділення кредитної спілки «Київська Русь»на користь ОСОБА_1: суму вкладу у розмірі 25 000 грн. за договором від 20.04.2009 року № 29/107, нараховані відсотки за вказаним договором у сумі 1 026, 00 грн; суму вкладу у розмірі 1 000 грн.за договором від 21.04.2009 року №29/136, нараховані відсотки за вказаним договором у сумі 125, 76 грн., судові витрати на інформаційно- технічний розгляд справи у сумі 120, 00 грн.

    Зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відсотки за договорами від  20.04.2009 року №29/107 та від 21.04.2009 року 329/136 на момент винесення рішення суду 11.03.2011 року.

     Стягнути з з Кредитної спілки «Київська Русь»в особі Луганського відділення кредитної спілки «Київська Русь»на користь держави судовий збір у розмірі 260, 00 грн.

     Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, а особами які не були присутні при оголошенні рішення на протязі вказаного строку з моменту отримання його копії.

                          Суддя:                                                            В.І. Луганський