Справа № 2-1477/11     

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 року      Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого:   Луганського В.І.

при секретарі: Оніщенко К.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И В:

        Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого вказує, що на початку березня 2007 року до нього звернувся відповідач з проханням надати в борг сімдесят тисяч гривень для особистих потреб. Позивач погодився надати в борг зазначену суму відповідачу, але при умові забезпечення боргу та укладання відповідних договорів позики та застави.

        Але, враховуючи, що правочин з заставою рухомого майна не підлягає обов*язковому нотаріальному посвідченню, тому, позивач з відповідачем домовились, факт надання позики та підписання договорів здійснити у присутності свідка –ОСОБА_3.

         Так, 7 березня, у присутності зазначеного свідка, він передав відповідачу сімдесят тисяч гривень, після чого сторони підписали відповідні договори.

         Позивач зазначив, що після сплину строку повернення позики, відповідач зазначений борг не повернув, а вже більше як рік уникає зустрічей з позивачем та у телефонному режимі відповідає лише обіцянкам.

         До теперішнього часу зазначений борг не повернуто, а за умовами договорів позики від 07.03.2007 року та застави від 07.03.2007 року предметом застави є право власності відповідача на 2/3 частини автомобіля Mitsubishi Pajero, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, встановленого рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 03.11.2006 року по справі № 2-1942-06.

         Згідно п. 3.4. договору позики від 07.03.2007 року: «Обращение взыскания на предмет залога осуществляется по решению суда путем передачи предмета залога в собственность Залогодержателя».

          Тому позивач просить звернути стягнення на вказане майно відповідача та покласти на нього судові витрати.

        Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.            

          В судовому засіданні позивач присутній не був, але до початку слухання справи надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.   

Відповідач в судове засідання також не з`явився, але до початку слухання справи надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

         Дослідивши матеріали справи, оцінив все в сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

         В судовому засіданні встановлено, що на початку березня 2007 року до позивача звернувся відповідач з проханням надати в борг сімдесят тисяч гривень для особистих потреб. Позивач погодився надати в борг зазначену суму відповідачу, але при умові забезпечення боргу та укладання відповідних договорів позики та застави.

        Але, враховуючи, що правочин з заставою рухомого майна не підлягає обов*язковому нотаріальному посвідченню, тому, позивач з відповідачем домовились, факт надання позики та підписання договорів здійснити у присутності свідка –ОСОБА_3.

         Так, 7 березня, у присутності зазначеного свідка, він передав відповідачу сімдесят тисяч гривень, після чого сторони підписали відповідні договори.

         До теперішнього часу зазначений борг не повернуто, а за умовами договорів позики від 07.03.2007 року та застави від 07.03.2007 року предметом застави є право власності відповідача на 2/3 частини автомобіля Mitsubishi Pajero, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, встановленого рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 03.11.2006 року по справі № 2-1942-06.

        Належне виконання зобов`язання передбачає виконання зобов`язання в належний строк. У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

       Згідно з ч.2. ст. 590 Цивільного кодексу України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов*язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.  

          На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені вимоги позивача про звернення стягнення на майно, 2/3 частини автомобіля Mitsubishi Pajero, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому підлягають стягненню з відповідача на  користь позивача витрати зі сплаті держмита в розмірі 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 150 грн.

Керуючись  статтями 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України,  статтями 525, 526, 530, 589, 590, 610 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

       Заявлені вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

       Звернути стягнення на майно ОСОБА_2, а саме –на 2/3 частини автомобіля Mitsubishi Pajero, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, право власності на яке встановлено рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 03.11.2006 року по справі № 2-1942-06 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини автомобілю Mitsubishi Pajero, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені державне мито в сумі 700,00 гривень (сімсот) гривень та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 150,00 (сто п*ятдесят) гривень.    

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії  цього рішення.

Головуючий:                                                                  В.І. Луганський