Справа № 2-1781/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 липня  2011року                      Харцизький міський суд  Донецької області в складі:

Головуючого судді            Хомінець І.В.

При секретарі                     Криловій О.І.

З  участю адвоката             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харцизьку цивільну справу за позовом  ОСОБА_2  до ДП «Макіїввуголь» про стягнення моральної шкоди в наслідок ушкодження здоров»я, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача з вимогою стягнути з останнього на його користь моральну шкоду в розмірі 45000грн. Позов мотивує тим, що він має 25років 11 місяців загального стажу праці, 24роки 3 місяці стажу  в умовах впливу шкідливих факторів, з яких за професією шахтаря, останній час він працював на підприємстві відповідача. З  07 листопада 2005р  по   29 липня 2006рік   знаходився в трудових відносинах з  ДП «Макіїввуголь». Під час праці в шкідливих  умовах , котрі сприяли хронічному захворюванню, він отримав професійне захворювання у вигляді хронічної попереко- хрестової радікулопатії. Згідно з висновками МСЕК від  26.07.2008р  йому встановлено 3 групу інвалідності внаслідок професійного захворювання безстроково з втратою 50% працездатності.  

Актом розслідування хронічного професійного   захворювання, було встановлено, що його загальний стаж праці 25років 11 місяців, 24 роки 3 місяці в умовах впливу шкідливих факторів. Останнє місце праці,   де  й відбулося проведення розслідування на підприємстві Відповідача. Позивач був звільнений з підприємства відповідача у зв»язку з п2 ст.40 КЗпП України через стан здоров»я-  та виявленням невідповідності виконування праці згідно стану здоров»я. Таким чином, працюючи на підприємстві відповідача   на посаді  машиніста гірних виїмочних  машин (надалі МГВМ), він отримав тяжке захворювання, що викликало та продовжує викликати моральні, фізичні, душевні страждання та переживання,  у зв»язку з цим, порушилися його нормальні життєві зв»язки та стосунки через неможливість продовження активного  громадського життя. Він вимушений завжди приймати ліки, проходить постійне лікування, про що маються записи в історії хвороби,  не може повноцінно  працювати хоча йому тільки 50 років, що викликає в нього почуття безпорадності та безсилля. Він вимушений прикладати значні зусилля для організації свого життя, користуватися сторонньою допомогою, не в силах в повній мірі матеріально забезпечити себе та свою сім»ю, що причиняє йому моральні страждання, які він оцінює в 45000грн.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив його позовні вимоги задовольнити та стягнути з підприємства Відповідача на його користь суму морального відшкодування внаслідок його ушкодження здоров»я на підприємстві Відповідача в розмірі 45 000грн.

Представник  позивача ОСОБА_1  в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача. В судовому засіданні пояснювала, що саме через вину підприємства, ОСОБА_2 –позивачу спричинене ушкодження здоров»я, тобто саме на підприємстві відповідача стан його здоров»я погіршився, оскільки під час роботи у відповідача піддавався   впливу комплексу  шкідливих виробничих факторів, про що свідчить Акт №134 санітарно-епідеміологічного обстеження об»єкта.  В судовому засіданні пояснювала, що позивач ОСОБА_2, на підприємство Відповідача прийшов здоровою людиною, а саме цей факт також підтверджується Актом №134 від 04.05.2006р, де позначається, що «Результати медичних оглядів відображав, що: при прийнятті на роботу ОСОБА_2 по результатам попередніх медичних оглядів, він  був визнаний здоровим, годним для роботи по професії МГВМ»». Також посилалася на документ складений під час проходження лікування ОСОБА_2 –Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці на ш-ті «Северна»ДП «Мкіїввугілля», а саме п.13.1 цього документа  передбачає, що «Медичне обстеження ОСОБА_2 ( результати профоглядів, попередній та за останні 5 (п»ять) років): при  прийнятті ОСОБА_2 на шахту «Северна»за результатами попередній оглядів був визнаний здоровим та пригодним до роботи в професії МГВМ.  Наполягала на визнанні вини підприємства Відповідача перед ОСОБА_2, оскільки він саме з підприємства Відповідача звернувся за допомогою лікарів через загострення стану здоров»я, та хронічних хвороб, та саме на підприємстві Відповідача його стан здоров»я погіршився, та саме на підприємстві Відповідача був складений Акт розслідування професійного захворювання, котрий не оскаржував ся в подальшому, та в котрому зазначені характеристики та умови праці в котрих ОСОБА_2 виконував свої посадові обов»язки. В цьому ж документів зазначено, що в продовж всього періоду роботи ОСОБА_2 на ш-ті «Северна»не був забезпечений противорадікулітним поясом, та цей документ відображає і інші виробничі фактори згідно з гігієнічною класифікацією праці: а саме , з метою ліквідації та запобігання професійним захворюванням пропонувалося директору ВП «Шахта «Северна»ДП «Макіїввуголь»забезпечити працюючих, виконуючих тяжкі операції згідно з професією, засобами індивідуального захисту – противорадікулітними поясами).  Представник позивача просила позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача  позов не визнала. В судовому засіданні  наполягала на тому, що вини підприємства Відповідача в захворюванні ОСОБА_2 не має, та через це просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивачеві. В судовому засіданні пояснювала, що позивач тільки останній час працював на ш-ті «Северна», та він не міг за малий строк захворіти на профзахворювання, та втратити 50% своєї працездатності. Вважає, що в професійному захворюванні, що виникло у ОСОБА_2 винні усі підприємства, на котрих він працював, авжеж самий більший період праці позивача складає на шахті «Холодна Балка», тому вважає, що позивач міг звернутися до підприємства іншого з такими позовними вимогами.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно запису трудової книжки позивач працював на ДП «Макіїввуголь»  07 листопада 2005р  по   29 липня 2006рік .

Відповідно до копії висновку лікарсько-експертної комісії від 07.06.2006 №1753 , ОСОБА_2 був обстежений у другому  неврологічному відділенні та  йому було встановлено діагноз хронічна попереко- хрестова радікулопатія.

Згідно акту рослідування хронічного професійного захворювання від 19.06.2006р №84 професійне захворювання ОСОБА_2 виникло у зв»язку з тривалою роботою в умовах впливу на організм шкідливих виробничих факторів   : виконання важкої фізичної роботи, несприятливий мікроклімат (захолоджуючий) робочого місця.

З  судової  практики у  справах «про відшкодування моральної /немайнової /шкоди»передбачено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України /набрав чинності з 13 січня 2000 року/ за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин /незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо/, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної /немайнової/ шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.   

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», позивачу призначені  Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Харцизьку   передбачені вказаним Законом страхові виплати, але не відшкодовано спричинену йому моральну школу.   

Згідно ст.2 КЗпП України працівники мають право на здорові та безпечні умови праці.

 Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються  безпечні  і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.   

    З Акту №134 санітарно- епідеміологічного обстеження об»єкта від 04.05.2006р, вбачається, що фактичне значення шкідливих факторів приведені згідно атестації робочих місць ( у 1998році). В подальшому атестація робочих місць підземних робітників проводилася протокольно. Результати медичних оглядів при прийомі на роботу за результатами попереднього медогляду ОСОБА_2 був визнаний здоровим, годним до роботи в професії МГВМ.

    З Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 19.06.2006р №84, вбачається, що  ОСОБА_2 виконував обов»язки  ВГВМ  з 07.11.2005р  на  шахті «Северна»ДП «Макіїввугілля» піддавався впливу :  пилу фіброгенної дії  в концентрації 90 мгм-3 при ПДК 4 мгм-3 в продовж 60% зміни; шума рівнем 85-92 дБА при допустимому 80 дБА. Тяжкість праці при роботі МГВМ: маса груза підняття та переміщення вручну індивідуально 40-50кг при допустимому 30кг, переміщення грузив в продовж кожного часу зміни з підлоги до 666,6кг при допустимому 435кг (50% зміни), перебування у робочій позі до 80% зміни при допустимому 25%. Температура воздуха на робочому місці +15 +32-0С при допустимому +17 +24-0С, перепад температури при пересуванні по гірним виробіткам від ствола до робочого місця від 0 до 32-0С, відносна вологість повітря 85-87%, швидкість повітря 0,4-2,5мс при допустимому 0,25-2,0мс, перепад швидкості повітря при пересуванні  по гріним виробіткам від ствола до робочого місця від 6мс до 0,4мс. В продовж всього періода праці ОСОБА_2 не був забезпечений протирадікулітним поясом. Причина професійного захворювання: виконання важкої фізичної роботи, несприятливий мікроклімат (захолоджуючий) робочого місця, що свідчить про те, що роботодавець, тобто відповідач, за участю якого був складений цей акт, порушив право позивача на безпечні умови праці.

 Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 вказані зміни визнані конституційними, оскільки громадяни, які постраждали від нещасного випадку на виробництві чи внаслідок професійного захворювання, відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України, мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу /роботодавця/.   

При постанові рішення по чинній справі, суд не може взяти за основу доводи  представника  відповідача про те, що винними в виникненні професійного захворювання позивача є інші  підприємства вугільної промисловості, на яких  працював позивач,  й ці доводи є недоведеними та не ґрунтуються на законі, оскільки:

Відповідно до п. 86, п. 87 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112,  у разі виявлення професійного захворювання у непрацюючих пенсіонерів, які працювали на території України, розслідування проводиться згідно з пунктами 75 - 81 цього Порядку   на підприємстві, причетному до настання професійного захворювання  . Підтверджені випадки професійних захворювань у працівників, які змінили місце роботи, або у непрацюючих пенсіонерів підлягають реєстрації та обліку на останньому підприємстві, де були умови для виникнення професійного захворювання (незалежно від стажу роботи на ньому), у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням цього підприємства та в установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.   

Відповідно до п. 86, п. 87 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» в акті розслідування хронічного професійного захворювання №84  від 19 червня 2006 року в якості підприємства, яке не забезпечило позивачу належні умови праці, зазначено лише ВП «Шахта «Северна»ДП «Макіїввуголь»- ДП «Макіїввуголь».

Враховуючи всі викладені обставини суд, виходячи з принципу розумності та виваженості, вважає, що позивач постійно випробовує моральні страждання внаслідок неможливості в своєму подальшому житті реалізовувати своє конституційне право на працю в повному обсязі. Медично доведені фізичні болі також є достатньою підставою для випробування позивачем стійких та глибоких моральних страждань. Приведені обставини позивачем суд вважає достатніми для переконання в наявності спричинення підприємством з вини підприємства позивачу моральної шкоди.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути встановлений в сумі 20 000грн.

Згідно положень п. З ч. 1 ст.268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу  про відшкодування шкоди, завданої  каліцтвом,  іншим ушкодженням здоров'я.

На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь  позивача витрати по сплаті  судового  збору  у розмірі 8,50грн.

Керуючись ст..58 Конституції України, Постановою про «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»,  ст..ст. 16,1167 ЦК України, ст..ст.2,153,  237-1 КЗпП України, на підставі ст..ст. 10,11,60,88 ЦПК України, суд:

ВИРІШИВ:

 Позовну заяву ОСОБА_2 до ДП «Макіїввуголь»про стягнення моральної шкоди в наслідок ушкодження здоров»я –задовольнити частково.

 Стягнути з ДП «Макіїввуголь»( рр 26007359528430, ЦГО ПИБ м Макіївка 334516 ДП «Макіїввуголь»на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Дем»янове Підосинівського району Кіровської області в рахунок відшкодування моральної шкоди в наслідок ушкодження здоров»я 20000грн та витрати понесені позивачем при сплаті держ.мита в сумі 8,50грн, всього сума до стягнення складає  20 тисяч 8 гривень 50копіяйок ( двадцять  тисяч вісім гривень 50 копійок).

 Стягнути з ДП «Макіїввуголь»( рр 26007359528430, ЦГО ПИБ м Макіївка 334516 ДП «Макіїввуголь»витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення при розгляді справи в розмірі 15,00 грн. на р/р 31210259700088 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ (ідентифікаційний код) 34686480, код бюджетної класифікації доходів –22050001, отримувач –Державний  бюджет м. Харцизька, призначення платежу –ІТЗ до Харцизького міського суду, код суду 0550.

 Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів  з дня проголошення рішення.

Суддя: