Справа № 2-1722/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2011 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі:          головуючого - судді                     Воробйова С.О.

при секретарі -                        Подлєсної О.А.

за участю позивача -                    ОСОБА_1

відповідача -                               ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до           ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що    18.01.2011 року він уклав з відповідачем договір позики у розмірі 14 000.00 грн., а останній надав йому розписку, яку написав власноручно, про повернення коштів в строк не пізніше 20.03.2011 року, але станом на день подання позову кошти не повернув.

Він вважає, що відповідач порушив його права та законні інтереси, а тому зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, як відповідальність за прострочення грошового зобов’язання у відповідності до ст. 625 ЦК України та проценти за договором позики в розмірі облікової ставки НБУ у відповідності зі ст. 1048 ЦК України.

Сума заборгованості станом на 18.07.2011 року склала 14 000.00 грн.; пеня в розмірі облікової ставки НБУ з 20.03.2011 року до 18.07.2011 року (120 днів) склала 356.71 грн.; втрати від інфляції з 20.03.2011 року до 31.03.2011 року (11 днів) склала 71.87 грн. (індекс інфляції –101.4%); втрати від інфляції з 01.04.2011 року до 18.07.2011 року (109 днів) склала 661.21 грн. (індекс інфляції –101.3 %).

Всього втрати від інфляції за період з 20.03.2011 року до 18.07.2011 року складають 733.13 грн.

3% річних з 20.03.2011 року до 18.07.2011 року (120 днів) складає 138.08. грн.

Таким чином сума заборгованості у відповідача станом на 18.07.2011 року склала: борг у сумі 14 000.00 грн., витрати від інфляції –733.13 грн., пеня облікової ставки НБУ –356.71 грн., 3% річних –138.08 грн., а всього в загальній сумі 15 227.93 грн., яку він просить стягнути з відповідача та стягнути судові витрати: держмито 152.27 грн. та інформаційно-технічне забезпечення –120.00 грн.

Відповідач позов визнав і пояснив, що на теперішній час повернути позикодавцеві грошові кошти не може через їх відсутність.

Виходячи з наведеного, суд вважає що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнання позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України, відповідно до ч. 4 якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 18.01.2011 року позивач надав відповідачу позику у розмірі 14 000.00 грн., а останній надав позивачу власноручно написану розписку (а.с. 7) про повернення боргу в строк не пізніше 20.03.2011 року, але станом на 18.07.2011 року грошові кошти позивачу не повернув.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Договір позики укладається у письмовій формі і на підтвердження укладення договору позики може бути представлена розписка позичальника.

Ст. 1048 ч. 1 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

Згідно ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення: 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином сума несплачених відсотків, сума боргу з урахуванням індексу інфляції, що підтверджується розрахунком суми боргу станом на 18.07.2011 року (а.с. 5) склала: борг –14 000.00 грн., витрати від інфляції 733.13 грн., пеня у сумі облікової ставки                         НБУ –356.71 грн., 3% річних –138.08 грн., а всього в загальній сумі 15 227.93 грн. і оскільки відповідачем позов визнаний, то це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати сплаченім останньою при подачі позову в суд: держмито 152.27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –120.00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 130, 174 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, борг у сумі 14 000.00 грн, витрати від інфляції 733.13 грн., пеня у сумі облікової ставки НБУ –356.71 грн., 3% річних –138.08 грн., а всього в загальній сумі 15 227.93 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, судові витрати: держмито 152.27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –120.00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: