Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19.07.2011 Справа №2-5437/11

          Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

          головуючої                  Герчаківської О.Я.

                                     з участю секретаря     Сесик Х.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Залізничник»про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

                                                                в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Залізничник»про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що за поданою заявою, наказом №03-к від 01.07.2010 року вона була прийнята на роботу в комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Залізничник»на посаду бухгалтера І категорії. Згідно попередження від 29.11.2010 року про скорочення, відповідно по п.1 ст.40 КЗпП України позивача було попереджено про вивільнення посади. Наказом №27-к від 31.03.2011 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади, трудова книжка їй була видана в день звільнення, в цей же день відповідач провів повний розрахунок на суму 5960,67 грн. 15 квітня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом винесено судовий наказ про стягнення з КЖЕП «Залізничник»на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 5960,67 грн. Однак, на особистий рахунок ОСОБА_1 у відділенні №6350/17 ВАТ «Ощадний банк Україна» належна їй сума остаточного розрахунку поступила 19.05.2011 року. З вказаних підстав вважає дії керівництва КЖЕП «Залізничник»незаконними та просить стягнути в її користь середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні в сумі 15111,84 грн. Крім цього, позивач вказує, що такими незаконними діями відповідача їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 2000 грн. та просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві, просить суд їх задовольнити, стягнути з відповідача КЖЕП «Залізничник»середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні  за період з 01 квітня 2011 року по 19 травня 2011 року в сумі 15111,84 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Представник відповідача КЖЕП «Залізничник» в судовому засіданні позов визнав частково та суду пояснив, що відповідач дійсно допустив порушення прав позивача, затримавши розрахунок при звільненні, а тому кошти в сумі 15111,84 грн. підлягають стягненню. В частині позовних вимог про стягнення 2000 моральної шкоди позов не визнав, зазначивши, що докази, які б підтверджували, завдану позивачу моральну шкоду діями відповідача, в матеріалах справи відсутні.  

          Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до наказу №03-к від 1 липня 2005 року, виданого комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Залізничник», ОСОБА_1 прийнята на посаду бухгалтера-касира з 01 липня 2005 року в зв’язку з переводом з ПП «Залізничник»з окладом згідно штатного розпису.

Наказом №27-к від 31 березня 2011 року звільнено ОСОБА_1, бухгалтера з займаної посади з 31.03.2011 року у зв’язку зі скороченням штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП України).

15 квітня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом винесено судовий наказ про стягнення з КЖЕП «Залізничник»на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 5960,67 грн.

Як вбачається із довідки про доходи №200 від 20 червня 2011 року, виданої КЖЕП «Залізничник», загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року становить 16002,94 грн.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлено трудову книжку і провести з ним розрахунки в строки, передбачені цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.116 КзПП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установ, організації, провадить в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган  повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною першою ст.117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені цим кодексом, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як зазначено в абз.3 п.п.2 п.ІІ Постанови КМУ №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

          Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.   

В силу принципу безпосередності судового розгляду (ст.160 ЦПК України) рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

А тому, суд не бере до уваги твердження позивача ОСОБА_1 про те, що відповідач своїми діями спричинив їй моральну шкоду, оскільки судом не встановлено порушення законних прав працівника, які призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, як це передбачено ст.237-1 КЗпП України.

З урахуванням вищевикладеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Залізничник»про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення в користь позивача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні в розмірі 15111,84 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47, 83, 116, 177, 233, 237-1 КзПП України, Постановою КМУ №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», ст.ст.3, 10, 11, 60, 64, 160, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

                                                                  в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Залізничник»про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди –задовольнити частково.

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Залізничник»(м.Тернопіль, бульвар Т.Шеченка,31) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні в розмірі 15111 (п'ятнадцять тисяч сто одинадцять) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська