Справа № 2-а-1655/11

ПОСТАНОВА

іменем України

25 липня 2011 року Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

          головуючого судді    -   Ємельянової Л. В.

  при секретарі Жук Л. М.,

  з участю представника позивача ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконуючого обов’язки начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району Фенюка Володимира Андрійовича,про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 13 вересня 2010 року в.о. начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району Фенюком В.А. винесено постанову серії ВК № 198762 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП, за те, що він 28.08.2010р. о 13 год. 30 хв. в м.Березне Рівненської області по вул.Назарука навпроти будинка № 8  встановив кустарний рекламоносій без погодження з ДАІ та піддано штрафу в розмірі 510 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки при розгляді справи інспектором не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки адміністративного правопорушення. Табличка „ремонт взуття” була розміщена в м.Березне по вул.Назарука на електроопорі і повернута в сторону тротуару. Вулиця Назарука з’єднує дві вулиці: Андріївську і Теклівську. В’їзд на вулицю Назарука заборонено з обох сторін і на вулицях Андріївській і Теклівській знаходяться відповідні заборонні знаки. Висновок відповідача про те, що він зобов’язаний був погоджувати з Державтоінспекцією встановлення таблички „ремонт взуття” є нормативно не обґрунтованим, оскільки згідно п.43 Правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29.12.2003р. № 2067, за погодженням з Державтоінспекцією дозволяється розташування рекламних засобів на перехрестях, біля дорожніх знаків, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування.  Дії відповідача вважає протиправними, тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 вимоги позову підтримав у повному об’ємі, просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.      

Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 198762 від 13 вересня 2010 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28.08.2010р. о 13 год. 30 хв. в м.Березне Рівненської області по вул.Назарука навпроти будинка № 8  встановив кустарний рекламоносій без погодження з ДАІ.

В обгрунтування вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП, не додано жодного доказу.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Всупереч вимогам ст.268 КУпАП ОСОБА_2 не було повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов’язана роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз’яснювалися його права та обов’язки.

В порушення вимог ст.280 КУпАП в.о.начальника ВДАІ не з’ясовані обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Не дотримано відповідачем також і вимог ст.285 КУпАП, яка встановлює обов’язок вручити або вислати копію постанови про адміністративне правопорушення особі, щодо якої її винесено.

Згідно ст.16 Закону України „Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 16 Постанови КМУ № 2076 „Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами” встановлено, що з Державтоінспекцією погоджується дозвіл у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування.

Як вбачається з пояснень представника позивача ОСОБА_1, рекламоносій було встановлено не на перехресті, не біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування, тобто в місці, де погодження з Державтоінспекцією законом не передбачено.  

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.  Будь-які докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_2 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВК № 198762 від 13 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.  

Суддя:Ємельянова Л. В.