Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа №  2-1052/11

                                                                 РІШЕННЯ

                                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18.07.2011р.

          Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Забіяко Ю.Г., при секретарі Вінник Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 у травні 2011р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 7 980грн., сплачених в якості завдатку та додаткових коштів в сумі 7 980грн. за порушення зобов’язань, а загалом 15 960грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 22.12.2010р. він уклав з відповідачем попередній письмовий договір про передачу завдатку, за умовами якого покупець передав, а продавець отримав завдаток в сумі 7 980грн., та отримання цього завдатку відноситься до договору купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності №164. Згідно домовленості між сторонами квартира відчужувалася за обумовлену ціну 219 450грн. (в еквіваленті 27 500 доларів США), які будуть передані покупцем власникові квартири не пізніше 12.01.2011р., а продавець був зобов’язаний підготувати усі необхідні документи для продажу квартири в строк не пізніше 12.01.2011р. Пунктом 3 договору передбачено, що у разі невиконання продавцем його умов, він повертає отриманий завдаток у подвійному розмірі, що складає 15 960грн. (в еквіваленті 2 000 доларів США). Оскільки умови договору відповідач не виконав в строк до 12.01.2011р., документи не підготував, завдаток позивачу не повернув, тому позивач просив стягнути з нього всю суму завдатку в подвійному розмірі.

          Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, які викладені в позові. Відповідач з позовом був згоден та пояснив, що дійсно він ще не продав квартиру, завдаток від позивача отримав, але зараз коштів він не має, але згоден всі кошти йому повернути.

          Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи всі надані сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що 22.12.2010р. між ОСОБА_2, який діяв в своїх інтересах і в інтересах ОСОБА_3, та ОСОБА_1 укладено попередній договір, за яким вони зобов’язалися до 12.01.2011р. укласти договір купівлі-продажу квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить продавцям на підставі свідоцтва про право власності №164. Позивач передав відповідачу 7 980грн., що еквівалентно 1 000 доларів США. Укладений між сторонами попередній договір від 22.12.2010р нотаріально не посвідчений (а.с.6). Також установлено, що у визначений попереднім договором строк 12.01.2011р. основний договір купівлі-продажу укладений не був.

Відповідно до п.3 умов попереднього договору від 22.12.2010р., передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань, а саме, продавець квартири зобов’язуються повернути покупцю подвійний розмір сплаченого завдатку –2 000 доларів США, що еквівалентно 15 960грн.

Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу і способом забезпечення виконання зобов’язання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом

На відміну від завдатку, аванс –це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати. У разі видачі авансу кредитор не може бути зобов’язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків.

Крім того, ч.1 ст.635 ЦК України передбачено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, –у письмовій формі. Відповідно ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема квартири, укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Оскільки, попередній договір не був посвідчений нотаріально, суд приходе до висновку про те, що  між сторонами виникли зобов’язання щодо укладення договору купівлі–продажу квартири в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором, а сплачені позивачем в рахунок виконання договору кошти є авансовими платежами, а не грошовим зобов’язанням у розумінні ст.509 ЦК України, тому повинні повертатися у тому розмірі, в якому вони надавалися. Таким чином, внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, тобто договору між сторонами, яким визначено предмет та істотні умови.Оскільки угода не була укладена, а сторони лише виразили свій намір укласти такий договір в майбутньому, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково щодо повернення сплачених коштів, в якості повернення авансу. Посилання  позивача на те, що за угодою був сплачений завдаток, а не аванс, не відповідає вимогам ст.570 ЦК України та спростовується наданими доказами. Стягнення подвійної суми завдатку в порядку ч.1 ст.571 ЦК України, застосовується у випадках, коли між сторонами було укладено договір (в даному випадку купівлі-продажу), але він не виконується з вини якоїсь із сторін. Проте, у разі, коли сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому надавались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 7 980грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

                    Суддя                                                                                                     Забіяко Ю.Г.