Справа № 1-1324-63/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року            Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Марчука В.І.

при секретарі Мороз Н.М.

з участю прокурора Яремчука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Трускавець, Львівської області, громадянки України, українки, раніше не судимої, працюючу приватним підприємцем, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не знаходиться, освіта середня спеціальна, не одружена, проживаюча за АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину  передбаченого ст.172 ч.1 КК України

В С Т А Н О В И В :

Досудовим слідством по справі ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона будучи особою, яка має право прийому на роботу чи звільнення з роботи, вчинила грубе порушення законодавства про працю.

ОСОБА_1 працюючи приватним підприємцем –фізичною особою, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст.43,45,46 Конституції України, ст.ст. 2,5-1,21,22,24,29,50,54,94,95 Кодексу законів про працю України, ст. 1,5,12,13 Закону України «Про оплату праці», прийняла на постійну основу, без укладення трудового договору в лютому 2009 року та з лютого 2009 року по лютий 2011 року використовувала роботу найманого працівника ОСОБА_2, якій виплачувала зарплату без сплати податків та інших загальнообов‘язкових відрахувань і на неї не поширювалися гарантії, передбачені законодавством про працю та соціальне забезпечення. Вказаними діями ОСОБА_1 грубо порушила законодавство про працю в частині забезпечення прав вищевказаного працівника на соціальний захист, передбачених Конституцією України, Законом України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», що виключає право на забезпечення його у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених Законом.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнала повністю, та показала, що працюючи приватним підприємцем – фізичною особою, прийняла на постійну основу, без укладення трудового договору в лютому 2009 року та з лютого 2009 року по лютий 2011 року використовувала роботу найманого працівника ОСОБА_2, якій виплачувала зарплату без сплати податків та інших загальнообов‘язкових відрахувань і на неї не поширювалися гарантії, передбачені законодавством про працю та соціальне забезпечення.

Крім визнання підсудною своєї вини, її вина у вчиненому злочину доведена і іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувались, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду і фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, тому суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 172 ч. 1 КК України, оскільки вона будучи особою, яка має право прийому на роботу чи звільнення з роботи, вчинила грубе порушення законодавства про працю.

При обранні міри покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує ступінь невеликої тяжкості вчиненого злочину.

Обставиною, що пом’якшує вину підсудної ОСОБА_1, в порядку ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, що обтяжують вину підсудної ОСОБА_1, в порядку ст. 67 КК, судом не встановлені.                                          

При обранні виду і розміру покарання підсудній ОСОБА_1 суд приймає до уваги те, що вона щиросердечно розкаюється у вчиненому, на обліку в лікаря-нарколога  та в лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судима, по місцю проживання характеризується позитивно.

Керуючись ст.ст. 323, 324  КПК України суд,

          З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч.1 КК України і призначити їй покарання за ст. 172 ч.1 КК України у виді штрафу в сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін –підписка про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом пятнадцяти діб з моменту проголошення.

Суддя:В. І. Марчук