Справа №  2-462/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 липня 2011 року                                                                               м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

          Головуючого –судді : Цалин Б.М.

          Секретаря –Губчук Д.Ю.

          з участю позивача: ОСОБА_1

          представника позивача- адвоката : ОСОБА_2

          відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_4

          розглянувши у відкритому, судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Космацької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаними позовними вимогами.

          Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що його батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року а мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. За життя батьки проживали у належному їм житловому будинку за АДРЕСА_1 Заповітного розпорядження щодо належного батькам майна останні не залишили. Спадкоємцями за законом першої черги окрім нього є також і відповідачі в справі, його рідні брати: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Він проживав на день смерті батьків та проживає по даний час в їх будинку, тобто фактично вступив в управління спадковим майном , що і свідчить про прийняття ним спадщини. Відповідачі в свою чергу не подали заяви до нотаріальної контори про зголошення до спадщини, та не вступали в управління спадковим майном. При зверненні до Косівської державної нотаріальної контори про зголошення до спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом йому було запропоновано представити свідоцтво про право власності на цей житловий будинок та витяг з реєстру прав на нерухоме майно, однак такі документи відсутні. Космацькою сільською радою повідомлено, що у реєстраційних даних сільської ради відомостей про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 немає. За цих обставин він позбавлений можливості оформлення спадкових прав на це майно і змушений звернутися з цього приводу до суду. Просить позов задоволити та визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на спадкове будинковолодіння з господарськими будівлями за АДРЕСА_1

          Відповідач, ОСОБА_3, позовні вимоги заперечив, суду пояснив, що він, ініші відповідачі та позивач всі являються рідними братами. Народилися вони та проживали в будинковолодінні за АДРЕСА_1 Вказаний житловий будинок побудував в 1935 році ще їх дід - ОСОБА_8, батько їх матері ОСОБА_7  У вказаному спірному житловому будинку він проживав до одруження. А після одруження перейшов проживати в інше господарство та періодично навідувався до батьків, та за їх життя допомагав їм у веденні господарства. Батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року а мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті матері він разом із іншими відповідачами вступив у фактичне управління та володіння спадком майном, а саме постійно бере участь в утриманні в належному стані господарства та користується і обробляє частину належної до вказаного спадкового будинковолодіння земельної ділянки. Фактично позивач не проживав на день смерті матері в спадковому будинку а проживає в іншому, вже на даний час оформленому рішенням суду від 29.04.2011 року на своє ім”я спадковому будинковолодінні, що по АДРЕСА_2 На час смерті матері із нею проживав його брат ОСОБА_4. Просить суд врахувати, що на його утриманні є троє неповнолітніх дітей в той час як позивач проживає тільки із дружиною та вже оформив право власності на успадкований житловий будинок в якому фактично і проживає.  Просить в позові відмовити.

          Відповідач, ОСОБА_4, позовні вимоги заперечив, суду пояснив, що народився та проживав в будинковолодінні за АДРЕСА_1 до одруження. Так як його господарство знаходиться неподалік він періодично навідувався до батьків та за їх життя допомагав їм у веденні господарства. Батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року а мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті матері він разом із іншими відповідачами вступив у фактичне управління та володіння спадком майном, а саме постійно бере участь в утриманні в належному стані господарства та користується і обробляє частину належної до вказаного спадкового будинковолодіння земельної ділянки. Фактично він а не позивач проживав в спадковому будинку разом із матір”ю на час її смерті в той час як ОСОБА_1 проживає  в іншому, спадковому будинковолодінні, що по АДРЕСА_2 Просить суд врахувати, що на його утриманні є троє неповнолітніх дітей в той час як позивач проживає тільки із дружиною та вже оформив право власності на успадкований ним житловий будинок в якому фактично і проживає. Вважає, що їх частки в спадковому будинковолодінні мають бути рівними.  Просить в позові відмовити.

          Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги заперечив, дав суду аналогічні пояснення та доповнив, що за життя їх батьки не залишили заповітного розпорядження щодо належного їм майна –будинковолодіння за АДРЕСА_1 За життя мати їх в усному порядку розділила земельною ділянкою, що закріплена за вказаним будинковолодінням, якою вони всі користуються і на даний час. Вважає, що їх частки в спадковому будинковолодінні мають бути рівними. Просить врахувати, що позивач вже успадкував один житловий будинок в якому проживає по даний час, а вони всі утримують по троє дітей а тому бажають розділити спадкову будівлю в рівних частинах та закріплену за ним земельну ділянку. Просить в позові відмовити.

          Представник відповідача, Космацької сільської ради в судове засідання не з”явився, подав суду заяву –клопотання про розгляд справи без участі представника сільської ради .

          Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення за наступних підстав:

          В судовому засіданні встановлено, що позивач в справі, ОСОБА_1, та відповідачі -  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 являються рідними братами. Їх батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що стверджується свідоцтвом про смерть -а.с.7  а мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що стверджується свідоцтвом про смерть –а.с.8.

          Як вбачається із довідки Космацької сільської ради за № 405/2-33 від 17.12.2010 року, (а.с.11)  відповідно до записів в погосподарських книгах сільської ради за 1964 -2010 роки господарство в АДРЕСА_1 відноситьсядо суспільної групи –робітники . Голова даного господарства –ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Позивач та відповідачі в справі входили в склад вказаного робітничого двору. ОСОБА_3, ОСОБА_4 вибули в окремі погосподарські номери 22.12.1993 року. Позивач, ОСОБА_1 зареєстрований до даного господарства і на даний час, однак фактично проживає в іншому господарстві , по АДРЕСА_1

          Як стверджено довідкою Коломийського МБТІ (а.с. 41) приватної власності на будинок за адресою, АДРЕСА_1 не зареєстровано.

          В судовому засіданні встановлено, що як позивач так і відповідачі після смерті батьків вступили у фактичне управління та володіння спадковим майном, а саме утримують господарство в належному стані та обробляють і користуються закріпленою за спадковим житловим будинком земельною ділянкою в розмірах згідно їх попередніх домовленостей. Суд не може взяти до уваги в піставність позовних вимог пояснення позивача, в частині ствердження останнім, що саме він на день смерті матері проживав разом із нею в одному господарстві та після її смерті і в даний час проживає в цьому ж дворі, такими чином вступив в управління та володіння спадковим майном. Такі пояснення позивача спростовуються долученою до матеріалів справи, самим же ОСОБА_1 довідкою Космацької сільської ради за № 405/2-33 від 17.12.2010 року (а.с.11)  якою стверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований до даного господарства і на даний час, однак фактично проживає в іншому господарстві , по АДРЕСА_1 Окрім вказаної довідки факт фактичного проживання позивача в господарстві за АДРЕСА_2 стверджено рішенням Косівського районного суду від 29.04.2011 року , яким за ОСОБА_1 визнано право власності на спадкове майно, житловий будинок з господарськими спорудами, що в АДРЕСА_2      

          Згідно ст.316 ЦК України –правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно ст.317 ЦК України –власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно ст.328 ЦК України –право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

          Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

          Жоден із спадкоємців не заявляли про свою відмову від права на спадкове майно, після смерті своїх батьків.

          Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа  має  право в порядку,  встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ч.3 ст. 10, ст. 60  ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

          Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач в судовому засіданні не заперечив факту користування відповідачами частинами земельних ділянок, що закріплені до спадкового будинковолодіння. А тому суд вважає, що виходячи із рівності часток позивача та відповідачів в справі кожен із них має право на ? частину спадкового будинковолодіння, після смерті їх батьків, що розміщене в АДРЕСА_1. Так, як суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, то вважає, що за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/4 частину спадкового майна.

          За вищенаведених підстав позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

          На підставі наведеного  ст.ст., 1216, 1258, 1278 ЦК України , керуючись ст.ст. 213 –215, 218  ЦПК України , суд , - 

                                                      В И Р І Ш И В :

      Позов задоволити частково. Визнати за ОСОБА_1 1974 року народження, що проживає в АДРЕСА_1 право власності на 1/4 частину спадкового будинковолодіння з господарськими будівлями за АДРЕСА_1

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

     Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення –протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

СУДДЯ:                                                                                                       ЦАЛИН Б.М.