ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2006 Справа № 34/128
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)
суддів: Логвиненко А.О., Чохи Л.В.
за участю : секретаря судового засідання Судавцової О.А.
представників сторін:
від позивача: Хільченко С.С. представник, довіреність №19/7 від 01.01.06;
від відповідача-1,2,3 представники у судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,
розглянувши матеріали апеляційної скарги концерну "Тріон", м. Димитров Донецької області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006 року у справі № 34/128
за позовом відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс", м. Запоріжжя до відповідача-1 - державного підприємства Придніпровська залізниця, м. Дніпропетровськ
відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-29", м. Донецьк
відповідача-3 - концерну "Тріон", м. Димитров Донецької області
про стягнення 680,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
15.05.2005р. позивач, відкрите акціонерне товариство "Запорожкокс", звернувся до господарського суду Дніпропетровської області до відповідачів: 1- Державного підприємства Придніпровська залізниця, 2- товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-29" 3- концерну "Тріон" про стягнення з належного відповідача 680,00 грн. шкоди, завданою недостачею продукції, суму державного мита у розмірі 102 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006р. (суддя Примак С.А.) у позові до відповідачів1,2 відмовлено. Позов до відповідача-3 задоволено повністю. Стягнуто з концерну „Тріон” на користь ВАТ „Запорожкокс” 680,00 грн. шкоди, завданої недостачею, державного мита у сумі 102 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач-3 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006р. скасувати в зв”язку з порушенням судом норм процесуального і матеріального права.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Дніпропетровської області норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, суд знаходить, що апеляційна скарга концерну "Тріон", м. Димитров, Донецької області підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.04.2005р. між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір №908 поставки товару, а саме вугільного концентрату, що коксується (п.1.1договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар поставляється на умовах СРТ станція “Запоріжжя-Ліве” залізничним транспортом, навалом у відкритих технічно справних вагонах. Приймання продукції по кількості та якості здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості П-6, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. (п.5.1. договору) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання з якості П-7( п.5.4 договору).
Відправником вантажу передбаченого даним договором, був концерн „Тріон”, відповідач-3, що підтверджується залізничною накладною №52070850.
На виконання умов даного договору відповідачем-2 було передано товар загальною вагою 69 000 кг відповідачу - 3.
09.11.2005р. на адресу позивача у вагоні № 67195875 надійшло вугілля марки К-коксовий. У залізничній накладній № 52070850 вказано, що маса вугілля у вагоні № 67195875 становить 69000 кг.
Під час приймання вказаної партії вугілля по кількості було встановлено, що фактична вага отриманого вугілля у вагоні № 67195875 становить 66950 кг, тобто виявлена недостача вугілля, яка з урахуванням норми недостачі 1% маси, складає 1360 кг на суму 680,00 грн.
Згідно з п.5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості П-6 та ст.129 Статуту залізниць України у разі невідповідності найменування , маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними , зазначеними у транспортних документах складається комерційний акт які складають станції залізниць на вимогу, та для засвідчення обставин.
Дана недостача продукції документально підтверджена комерційним актом БН 742063/1067 від 10.11.2005р., в якому, зокрема, зафіксовано, що завантаження на рівні бортів, розрівняне, над 7 люком заглиблення довжиною -150 см, шириною - на ширину вагона, глибиною-40см Вартість вугілля, якого не достає , згідно з розрахунком складає 680,00 грн.
Статтею 1 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.
У даному випадку накладна № 52070850 підтверджує укладення угоди на перевезення вантажу між відповідачем -3 та відповідачем-1.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частинами 1,2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Пунктом 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001р. передбачено, що поверхня вантажу розрівнюється та ущільнюється.
Згідно пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення , затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу приймаються до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера).
Як зазначено у пункті 1 накладної № 52070850 завантаження продукції здійснювалася відправником з додержанням Технічних умов розміщення та закріплення вантажів, тобто під час приймання вказаного вагону зауважень щодо нерівномірності завантаження вказаного вагону з боку залізниці не було.
Отже, колегія суддів вважає, що заглиблення у вагоні № 67195875, як було відображено у комерційному акті БН 74063/1067 від 10.11.2005р., на поверхні вантажу над 7 люком, довжиною -150 см., шириною - на ширину вагона, глибиною - 40см свідчить про розкрадання вантажу при перевезенні. Тобто перевезення було неналежним, у зв”язку з чим, відповідальність за недостачу повинна бути покладена на перевізника.
При цьому слід зазначити, що суд першої інстанції невірно дійшов висновку щодо непричетності ДП „Придніпровська залізниця” до недостачі продукції пославшись на те, що продукція прибула на станцію призначення у вагонах без пошкоджень пломб відправника та попутних станцій, без ознак недостачі, псування її та ін., оскільки недостача визначена у комерційному акті, а як вбачається з накладної та комерційного акту, опломбування вагону не передбачалося.
Таким чином, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у справі є відповідач-1, який повинен відшкодувати позивачу 680,00 грн. за недостачу продукції. У задоволенні позовних вимог до відповідача-2 та відповідача-3 суд вважає необхідним відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають віднесенню на відповідача-1.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу концерну "Тріон", м. Димитров Донецької області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006 року у справі № 34/128 задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006 року у справі № 34/128 скасувати.
В позові до відповідача-2 та відповідача-3 відмовити.
Позов до відповідача-1 задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача–1, державного підприємства Придніпровська залізниця, на користь позивача, відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс", 680 грн. 00 коп. шкоди, завдану недостачею, держмито в сумі 102 грн.00 коп., 51 грн.00 коп. державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку, 118 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.
Головуючий М.П.Неклеса
Судді А.О.Логвиненко
Л.В.Чоха
З оригіналом згідно.
Помічник заступника голови суду О.В.Врона