РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2011 року                                                                                                            Справа № 2-1804/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві –Коломієць Я.В.,

за участі  представника позивача –Герасименко О.О.,

за участі відповідача -  ОСОБА_2,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що  29.02.2008 р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3   був укладений договір про надання споживчого кредиту №11307564000, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 65 400,00  доларів США, та за яким зобов’язався належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати оплату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені кредитним договором. Разом з тим,  як зазначається позивачем при зверненні до суду, 29.02.2008 р. між банком та ОСОБА_2, 29.02.2008 р. між банком та ОСОБА_4, 29.02.2008 р. між банком та ОСОБА_5  було укладено договір поруки,  відповідно до умов яких  поручителі  зобов’язалися перед банком відповідати за виконання позичальником усіх зобов’язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного  договору, як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.  Зазначаючи у позові про те, що попри взяті на себе зобов’язання боржник за кредитним договором їх не виконує, що призвело до утворення заборгованості та розмір якої станом на 11.06.2010 р. складає  516 844,07 грн., зазначене й стало приводом для цього звернення  до суду   про стягнення з відповідачів,  як солідарних боржників, заборгованості за договором,   про вирішення питання про розподіл судових витрат тощо.

       У судовому засідання представник  позивач  посилався на обставини, зазначені в позовній заяві, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив суд повністю задовольнити поданий позов.       

       Відповідач ОСОБА_2 позов визнала повністю, пояснила невиконання договірного зобов’язання важким матеріальним становищем,  пов’язаним із тим, що у грудні 2009 року її чоловік (позичальник за договором ОСОБА_3.) важко захворів, йому не виплачувалася заробітна плата, згодом настання світової фінансової кризи та підвищення процентної ставки також унеможливило виконання зобов’язання. Інші відповідачі у судове засідання  не з’явилися,  причини неявки суду не повідомили,  не надали заяви про розгляд справи у їх відсутності,  що розцінюється судом як зловживання процесуальними  правами та зволікання із розглядом справи, враховуючи також, що провадження у справі було відкрито 23.11.2010 р.  та відповідно до  пояснень відповідача -2 у судовому засіданні інші відповідачі обізнані із  розглядом справи судом 22.07.2011 р.  Разом з тим, відповідно до заперечень відповідача ОСОБА_3, які надійшли до суду, останній позов не визнав, зазначав, що договір повинен бути визнаний судом недійсним згідно ст. 230 ЦК України,  адже використання іноземної валюти є незаконним; водночас, відповідно до заперечень відповідача ОСОБА_3,   договір є нікчемним згідно  п. 1 ст. 228 ЦК України, оскільки порушує  публічний порядок, та він вже звернувся до суду із позовом про визнання   спірного кредитного договору, договорів поруки недійсними та про розірвання договору іпотеки.   

       Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність  підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені  обставини.

       29.02.2008 р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3   був укладений договір про надання споживчого кредиту №11307564000, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 65 400,00  доларів США, та за яким зобов’язався належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати оплату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені кредитним договором.

       Укладаючи даний договір, сторони за ним погодили, що надання кредиту здійснюється у наступний термін: 29.02.2008 р. (п. 1.2.1 кредитного договору), та позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 01.03.2029 р., якщо тільки  не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов Розділу 12 цього договору на  підставі будь-якого з п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2, 10.14 договору.  

        Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору за використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі  11,90 %  річних.  За користування кредитними коштами понад встановлений договором  термін банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою  в розмірі, збільшеному вдвічі від ставки дня виникнення простроченої сум основного боргу, а саме з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу, встановленого у договорі. Процента нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.         

      Разом з тим, укладаючи кредитний договір, сторони за ним погодили (п. 8.3), що відповідно до ст. 611 ЦК України банк набуває право  при порушенні позичальником вимог п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2, 10.14 вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку, встановленому розділом 12 цього договору.       

      Як було встановлено судом, 29.02.2008 р. між  банком та ОСОБА_2, 29.02.2008 р. між банком та ОСОБА_4, 29.02.2008 р. між банком та ОСОБА_5  було укладено договір поруки,  відповідно до умов яких  поручителі  зобов’язалися перед банком відповідати за виконання позичальником усіх зобов’язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного  договору, як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.  Попри  взяті на себе зобов’язання за договором про надання споживчого кредиту   позичальник за договором їх не виконує, що призвело до утворення заборгованості та розмір якої станом на 11.06.2010 р. складає  516 844,07 грн.,  з яких 507 260,33 грн. (64 073,10 дол.) –заборгованість за простроченим кредитом,  9 030,89 грн. (1 140,71 дол.) –заборгованість за простроченими процентами, 192,14 грн. (24,27 дол.) –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, 360,71 грн. (56,56 дол.) –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості про процентам за користування кредитом тощо.        

        Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

      Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

      Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

      Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

      За невиконання або неналежне виконання обов’язків за кредитним договором передбачена відповідальність  відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

      Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

      Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

      Отже, позичальник  зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

      Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).  У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

      Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених  позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним (не зважаючи на зазначення у запереченнях відповідача -1 проти позову на звернення до суду із позовом про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними суду жодних доказів на підтвердження зазначеного надано не було),  є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили,  суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та про стягнення солідарно з відповідачів, як солідарних боржників,  на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту №11307564000 від 29.02.2008 р., яка склалася станом на 11.06.2010 р., в розмірі 516 844,07 грн.,  з яких 507 260,33 грн. (64 073,10 дол.) –заборгованість за простроченим кредитом,  9 030,89 грн. (1 140,71 дол.) –заборгованість за простроченими процентами, 192,14 грн. (24,27 дол.) –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, 360,71 грн. (56,56 дол.) –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості про процентам за користування кредитом тощо.       

      Щодо письмового заперечення відповідача-1 проти позову та зазначення ним про недійсність договору про надання споживчого кредиту від 29.02.2008 р.  на підставі 230 ЦК, та щодо нікчемності даного договору водночас, то дані доводи не є слушними: відповідно до ЦК за умови нікчемності  правочину визнання його недійсним не вимагається,  суду не було надано доказів  з боку відповідачів   щодо відкриття провадження судом у цивільний справі за вимогою про визнання договорів недійсними,  та  позивачем були надані відповідні   докази правомірності надання кредиту в іноземній валюті та дотримання у зв’язку з цим з боку банку  приписів ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533, ст. 1054 ЦК, ст.ст.  2, 47, 49  Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 5  Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». .        

      Вирішуючи в обов’язкову порядку відповідно п. 4 ч. 1  ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню солідарно з відповідачів судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.     

       Керуючись ст.ст. 10,  11, 15,  ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215  ЦПК України, суд                                   

ВИРІШИВ:

       Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором  задовольнити повністю.   

       Стягнути  солідарно з  ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5  на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) заборгованість за кредитним договором №11307564000 від 29.02.2008 р. в  розмірі 516 844,07 грн.    

       Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5  на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005)  судові витрати, пов’язані із сплатою судового збору в розмірі 1700 гривень  та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120  гривень.      

        Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя