Справа №  2-а-6298/11  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

11 липня 2011 року                                                                         м.  Коломия

Коломийський міськрайонний суд

          Івано-Франківської області

У складі: головуючого судді                    Димашка В.П.

За участі секретаря             Гайової Г.Ф.

Позивача                    ОСОБА_1

Представника позивача                    ОСОБА_2                    

Представника відповідача                    Можелюк І.І.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломия про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії

                                                       В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася з позовною заявою яку уточнила і в якій просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Коломия щодо не нарахування їй відповідного стажу роботи в районах Крайньої Півночі в період з 15.08.1981 року по 26.06.1989 року згідно вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та зобов’язати відповідача зробити перерахунок належної їй пенсії за віком з урахуванням роботи в умовах Крайньої півночі в період з 15.08.1981 по 26.06.1989 року (з урахуванням полуторного розміру цього трудового стажу).

Вимоги мотивував тим, що згідно листа № 792/Г-б від 05.04.2011 року, направленого на адвокатський запит, їй була призначена пенсія за віком починаючи з 26.06.1989 року при трудовому стажі 33 роки 11 міс. 8 днів із середньомісячного заробітку за період роботи з 01.06.1987 по 31.05.1988 року (12 місяців).

З 01.01.1992 року проведений перерахунок, стаж після перерахунку вже став становити 36 років 20 днів. Пізніше за її заявою від 01.01.2004 року їй було перераховано трудовий стаж, після чого він був визнаним у розмірі 36 років 4 міс. 3 дні.

Виходячи зі змісту наведеного листа ПФУ у м. Коломия, її трудовий стаж у період з 15.08.1981 року по 25.06.1989 рік їй було зараховано лише як загальний трудовий стаж. При цьому у названому листі робиться посилання на п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що періоди до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до них колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, тобто до 01.01.1991 року. Дальше відповідач вказує на те, що робота в районах Крайньої півночі та місцевостях прирівняних до них, з 01.03.1960 року зараховується до стажу роботи в полуторному розмірі, при умові, що працівник мав право на пільги, встановлені ст.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі", пільги щодо обчислення стажу роботи в  умовах Крайньої Півночі надаються при умові укладення строкового договору, а такого в матеріалах пенсійної справи немає.

Така правова позиції відповідача є цілком невірною з точки зору Закону України "Про внесення змін до Закону України" Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.07.2006 року, де чітко вказано, які саме документи необхідно подати до Пенсійного фонду для того, щоб він зробив перерахунок пенсії з урахуванням роботи в районах Крайньої Півночі. Такими документами є трудова книжка чи письмовий договір, або довідка в якій вказано період роботи у відповідних районах та користування пільгами.

Крім трудової книжки, нею до управління ПФУ в м. Коломия подавалися довідки про заробітки в цих районах, а також довідка ВАТ "Укрнафта" Прикарпатського управління бурових робіт (додаються до позову), але стаж так і не був перерахований.

Неправомірні дії відповідача спонукали її звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, оскільки нещодавно довідалася від своїх товаришів по роботі в Тюменській області РФ про те, що вони добилися в судовому порядку перерахунку своїх пенсій.

Позивач та її представник  позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача позову не визнала та просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази суд вважає, що позовна заява  підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п. 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується до осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі, та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювались пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі»,  Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб які працюють в районах Крайньої півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі»

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, та  користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.»

Згідно ст. 5 вище зазначеного Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», працівникам які працювали в умовах Крайньої Півночі за умови укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років поряд з іншими пільгами, згідно п. д) ст. 5  - зараховувався один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцях прирівняних до районів Крайньої Півночі за  один рік і шість місяців роботи при нарахуванні стажу, який дає право на отримання пенсії по старості і по інвалідності.  Пільги передбачені цією статтею надавались також особам, які прибули у райони Крайньої Півночі і в місця прирівняні до районів Крайньої Півночі з власної ініціативи і заключили строковий трудових договір про роботу в цих районах.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала водієм І-го класу в Івано-Франківському управлінні Бурових робіт ВАТ «Укрнафта» вахтово-експедиційним методом в місцевостях, прирівнюваних до районів Крайньої півночі і в районах Крайньої Півночі по розробці Західно-Сибірського нафто-газового комплексу Російської Федерації за наказом Міністерства нафтової промисловості СРСР №263 від 26.05.1978 року, і наказу виробничого об’єднання «Укрнафта» №366 від 29.08.1978 року «Про організацію робіт по будівництву свердловин вахтово-експедиційним методом в «Головтюменьнафтогазі» об’єднанням «Укрнафта» з 15.08.1981 по 25.06.1989 року, що підтверджується довідкою ВАТ «Укрнафта» Прикарпатське управління бурових робіт №10-1148 від 01.09.2004 року, особовою карточкою, наказами про прийняття на роботу та звільнення.

Відповідачем листом №792/Г-6 від 05.04.2011 року  фактично відмовлено у перерахунку належної ОСОБА_1 пенсії у пільговому розмірі, один рік і шість місяців за один рік, з урахуванням її роботи в районах Крайньої Півночі за період з 15.08.1981 по 26.06.1989 року з тих підстав, що нею не укладався строковий трудовий договір.

Суд вважає таку відмову не законною, оскільки наявність строкового трудового договору не є єдиною умовою для зарахування стажу роботи який дає право на отримання пенсії по старості і по інвалідності в районах Крайньої Півночі і в місцях прирівняних до районів Крайньої Півночі в полуторному розмірі.

Такою умовою також  згідно ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», є трудові договори про роботу в цих районах на строк п’ять років,  та згідно п. 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» є трудові книжки, або письмові трудові договори, або довідки.

Згідно ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника, або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Як вбачається з вище наведеної довідки ВАТ «Укрнафта» Прикарпатське управління бурових робіт №10-1148 від 01.09.2004 року, та наказів про прийняття на роботу і припинення трудового договору позивач ОСОБА_1 була прийнята на роботу 15.08.1981 року  згідно наказу про прийняття на роботу №418 –к від 12.08.1981 року  та звільнена з роботи (з нею припинено трудовий договір) 25 червня 1989 року наказом №167 від 02.06.1989 року за станом здоров’я на підставі п.2 ст. 40 КЗпП УРСР).

Тобто трудовий договір між роботодавцем та позивачем тривав з 12.08.1981 року по   02.06.1989 року, тривав значно більше п’яти років, що згідно ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» дає їй право на пільгу передбачену п. д) ст. 5 даного Указу  - зараховування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцях прирівняних до районів Крайньої Півночі за  один рік і шість місяців роботи при нарахуванні стажу, який дає право на отримання пенсії по старості і по інвалідності.

Тому дії відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу роботи у районах Крайньої Півночі у пільговому розмірі, один рік і шість місяців за один рік, в період з 15.08.1981 по 26.06.1989 року необхідно визнати неправомірними, та зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Коломия зробити перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії у пільговому розмірі, один рік і шість місяців за один рік, з урахуванням її роботи в районах Крайньої Півночі за період з 15.08.1981 по 26.06.1989 року.

На підставі наведеного, та керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:

     Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Коломия щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу роботи у районах Крайньої Півночі у пільговому розмірі, один рік і шість місяців за один рік, в період з 15.08.1981 по 26.06.1989 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Коломия зробити перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії у пільговому розмірі, один рік і шість місяців за один рік, з урахуванням її роботи в районах Крайньої Півночі за період з 15.08.1981 по 26.06.1989 року.

Постанова може бути оскаржена  до Львівського Апеляційного Адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до Львівського Апеляційного Адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення якщо воно не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

                    Суддя                                                    Димашок  В.  П.