09.08.2011                                                                                           Суддя: Коваленко  В.  О.

Справа №  2-а-9572/11  

П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

9 серпня 2011 року          суддя Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області Коваленко В.О., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки в Донецької області про перерахунок пенсії працюючого пенсіонера, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахувати пенсію. В обґрунтування вимог зазначив, що він перебуває на обліку в до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки, отримує пенсію за віком  і продовжує працювати. Набувши додаткового страхового стажу та отримавши право на перерахунок пенсії, він в березні 2011 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону  береться для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, проте відповідач в здійсненні їй такого перерахунку пенсії відмовив, обґрунтувавши  підстави відмови тим, що з 2009 року перерахунок пенсії у зв’язку із збільшенням  заробітної плати проводиться відповідно до п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно якого застосовується показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197 грн. 91 коп.), а не показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, яка становить 1982 грн. 63 коп.

Вважаючи вказані дії відповідача незаконними, оскільки, на його думку, відповідач повинен був здійснити йому перерахунок пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік –рік, що передує року перерахунку пенсії, розмір якого становить 1982,63 грн., а не посилатися на застосування такого показника за 2007 рік, розмір якого є значно меншим, позивач просить суд визнати дії УПФ в Центрально-Міському районі м. Горлівки неправомірними і зобов’язати УПФ в Центрально-Міському районі м. Горлівки здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2010 рік в розмірі 1982,63 грн. з 1 січня 2011 року.

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки в Донецької області суду заперечення на адміністративний позов не надало.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Правовідносини між органами Пенсійного Фонду та пенсіонерами регулюються нормами Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

          Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, з 6 серпня 2006 року перебуває на обліку в УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки, отримує пенсію по інвалідності і після її призначення продовжує працювати, що підтверджується копією її трудової книжки, пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 06.08.2006 р.

          28 березня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням набутого стажу та заробітку, який вона одержувала вже після призначення пенсії відповідно до вимог ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно рішення УПФ в Центрально-Міському районі м. Горлівки № 41 від 05.04.2011 року в здійсненні позивачу перерахунку пенсії  по заробітній платі було відмовлено та прийнято рішення провести перерахунок тільки по стажу, про що зазначено в рішенні та листі відповідача № 505/Т-08-01-04 від 11.05.2011 року.

          Відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.   

Згідно підпункту «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»була викладена в новій редакції:  «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.   

          Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї частини, здійснюється не раніше дня, наступного за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії».   

Проте рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Тобто, починаючи з 22 травня 2008 року і   станом на  квітень 2011 року (час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії) діяла редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV.  Редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV не містить в собі вимоги при перерахунку пенсії застосовувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.   

Згідно п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.   

Тобто фактично в постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»відтворена редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, яка визнана неконституційною, і таким чином умови перерахунку пенсії, визначені в п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, не відповідають цим умовам, викладеним в ст. 40, частині 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка відновила свою дію з 22 травня 2008 року.   

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають ст. 40 та частина 4 ст. 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, які регулюють умови перерахунку пенсії, а не постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530.    

Зазначений висновок суду ґрунтується на конституційних нормах п. 6 частини 1 ст. 92 Конституції України, згідно якої основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.   

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат визначаються виключно цим Законом.

Відповідно до частини 4 ст. 42 Закону  України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.   

Відповідно до частини 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року до призначення пенсії.

 Згідно частини 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, заробітна плата, з якої відповідно до частини 1 ст. 40 зазначеного Закону обчислюється пенсія, визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:   

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;   

Зс   - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;   

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);   

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.  

Тобто, якщо перерахунок пенсії відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, то ця заробітна плата відповідно до частини 2 ст. 40 цього Закону обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії. В даній справі –за 2010 рік.  

Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, про яку йдеться в частині 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV та середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, про яку йдеться в частині 2 ст. 40  та частині 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції  Закону від 28.12.2007 р. N 107-VI та в п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530,   не є тотожними поняттями.  Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України визначається Державним комітетом статистики України, а середня заробітна плата) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається Пенсійним фондом України.

Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_2 просив зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії відповідно до ст. 40, ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»саме з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що не відповідає вимогам ст. 40 та частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, а тому  підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 99, 100, 158-163, 183-2, 185, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,  суддя  -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки в Донецької області Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахувати призначену йому  пенсію по інвалідності відповідно до ст.40, ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених  частиною четвертою статті 167 цього Кодексу було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень  повідомлення про можливість  отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                              В.  О.  Коваленко