Справа № 2а-592/2011
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 січня 2011 року суддя Ленінського районного суду м.Луганська розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленiнському районi міста Луганська про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, 3-я особа ГУ ДКУ у Луганській області, -
ВСТАНОВИВ:
В 2010 році позивачка звернулася з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленiнскому районi м.Луганська в якому зазначила, що вона має правовий статус „дитини війни”, відповідачем її не виплачувалося підвищення до пенсії в повному обсязі, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за перiод з 01.01.2009 та по теперішній час, визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленiнскому районi м.Луганська нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з січня по грудень 2009 - 2010роках, в сумi 2927 гривень 20 копiйок згiдно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з урахування норм ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.Представник вiдповiдача Управлiння Пенсiйного фонду України Ленiнському районi м. Луганська надав суду заперечення , в яких просив розглядати справу за його вiдсутностi та посилався на наступне. Вiдповiдно до ч. 1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Протягом 2010 року позивачевi проводиться пiдвищення до пенсiї як дитинi вiйни у розмiрi,згiдно з нормами чинного законодавства. Просить суд вiдмовити в задоволеннi позовних вимог.
Представник третьої особи також не з’явився в судове засідання, надав заперечення, згідно яких Пенсійний Фонд України та його територіальні органи не перебувають на казначейському обслуговуванні, тому залучення УДКУ в Ленiнському районi мiста Луганська до участі в справі є безпідставним.
Ухвалою від 27.12.2010 року поновлено строк на звернення до суду із позовом.
Ухвалою від 25.01.2011 року було визначено провести письмовий розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни. (а.с.6,7).
Згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2009 року пенсія позивачу не підвищувалася. В 2009 році позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції від 28.12.2007 року), Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007” від 19.12.2006 року №489-V, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнанні неконституційними. Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На підставі зазначеного, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська, в строк з 01 січня 2009 року, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (у редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та крім цього ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Відповідно до Закону України №1715-VI від 06.11.2009 року “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” статтю 54 після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: установити з 1 листопада 2009 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 701 гривня та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років-632 гривні; дітей віком від 6 до 18 років- 776 гривень; працездатних осіб-744 гривні; осіб, які втратили працездатність- 573 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01 січня по 31 грудня 2009 року сплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 49 грн.80 коп., за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок пенсії позивача по справі та виплатити 1240 грн.20 коп. (498грн. х 30% –49 грн.20 коп) х 10 місяців + (573 грн. х 30% –49 грн.20 коп.) х 2 місяці). В зв’язку з тим, що позивачем невірно визначено суму що підлягає перерахунку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню..
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач вказує, що пропустив встановлений законом строк, оскільки про порушення свого права дізнався з повідомлень у засобах масової інформації в зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України відповідного рішення та з відповіді УПФУ в Луганській області.
Таким чином, на думку суду причини пропуску строку звернення до суду є поважними, адже позивач дійсно дізнався про порушення свого права у грудні 2010 року.
Враховуючи викладене суд вважає вимоги позивача про виплату йому підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з січня по грудень 2009 - 2010 роках обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно положень ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
У зв’язку з цим, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії в майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій, і тому суд відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги.
За таких, підстав суд частково задовольняє позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 99, 100, 122, 158, 160-163 КАС України, суд–
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленiнському районi м.Луганська про визнання дій протиправними та про зобов’язання донарахування та виплати підвищення до пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленiнському районi м.Луганська щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленiнському районi м.Луганська здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя: О.В. Бугера