Справа №  1-20/11

ПОСТАНОВА

21.07.2011 Ровеньківський міський суд Луганської області

у складі:  головуючого судді                                Жадана О.П.,

                при секретарі                                       Погореловій С.О.,

                з участю прокурора                             Ручкіна В.І.,  Яковенка В.А.,                                                                                                   

              адвоката                                                    ОСОБА_1,          

розглянув у відкритому судовому засіданні  в залі суду м.Ровеньки Луганської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ровеньки Луганської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не судимого,  не працюючого,  що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2, ст. 190 ч. 1, ст. 15 ч. 2 ст. 190 ч. 2, 358 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

          Органами досудового слідства ОСОБА_2  обвинувачується у тому, що згідно наказу Генерального директора ДП «Ровенькиантрацит»№ 51-к від 04.02.2005 року, був призначений на посаду начальника юридичного відділу ДП «Ровенькиантрацит»та будучи службовою особою, наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими  функціями, виконуючи  свою діяльність на підставі Положення про юридичну службу ДП «Ровенькиантрацит», затвердженого 24.02.2005 року, вчинив злочини за таких обставин:

          29 липня 2005 року ОСОБА_2, будучи службовою особою, зловживаючи  своїм службовим  становищем, всупереч інтересам служби, достовірно знаючи  про те, що з метою правового забезпечення діяльності ДП «Ровенькиантрацит»створено юридичну  службу, всупереч обов’язку захищати права та законні інтереси ДП «Ровенькиантрацит»від посягань третіх осіб, маючи  передбачене  Положенням про юридичну службу ДП «Ровенькиантрацит»право притягувати  на договірних для надання  юридичних послуг спеціалістів, вчених, адвокатів, умисно, діючи в інтересах ПП «ОСОБА_7», достовірно  знаючи про те, що основним видом діяльності ПП «ОСОБА_7»є оптова торгівля  продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що ПП «ОСОБА_7» є юридичною особою, яка не має наміру виконувати зобов’язання по укладеним  договорам, візував проект договору № 15-870 ГП від 29.07.2005 року про надання  юридичних послуг, відповідно до якого  ПП «ОСОБА_7» зобов’язалось здійснити  юридичне обслуговування  по справі № 35/235-03 за позовом ДП «Ровенькиантрацит» до ВАТ «ДЕК Центренерго». В подальшому  ОСОБА_2, достовірно знаючи  про те, що укладання договору не матиме  наслідком  надання  ПП «ОСОБА_7» обумовлених у договорі  послуг, подав проект  зазначеного договору на підпис директору з економіки ДП «Ровенькиантрацит»ОСОБА_3, запевнивши його у відповідності  умов договору діючому законодавству та у необхідності  укладання  зазначеного договору. Згідно умов договору  11 серпня 2005 року була здійснена попередня оплата юридичних послугу сумі 280000 грн. В подальшому ПП «ОСОБА_7» послуг, передбачених положенням  договору, не надало, в результаті чого державним інтересам були завдані тяжкі наслідки у вигляді шкоди ДП «Ровенькиантрацит»на суму 280000 грн., тобто скоїв злочин, передбачений ст. 364 ч. 2 КК України.

          04 жовтня  2005 року ОСОБА_2, будучі службовою особою, маючи намір на вчинення службового підроблення, достовірно знаючи про те,  що ПП «ОСОБА_7»не виконало зобов’язання за договором № 15-870 ГП, склав акт  про те, що ПП «ОСОБА_7»виконало послуги  по зазначеному договору, при цьому вніс до нього завідомо  неправдиві відомості  про те, що ПП «ОСОБА_7» в період  з 30 липня 2005 року по 01 жовтня 2005 року надало ДП «Ровенькиантрацит»юридичні послуги. Після чого  ОСОБА_2 надав зазначений акт на підпис  директору з економіки ДП «Ровенькиантрацит»ОСОБА_3, запевнивши його  в тому, що ПП «ОСОБА_7» виконало взяті  на себе зобов’язання. В підтвердження цього ОСОБА_2 пред’явив рішення господарського суду Харьківської області від 23.08.2005 року по справі № 35/235-03, відповідно якого позов ДП «Ровенькиантрацит»до ВАТ «ДЕК Центренерго»був задоволений. ОСОБА_3 підписав  акт про надання послуги, в результаті чого  було документально оформлено  виконання взятих на себе зобов’язань сторонами по договору, внаслідок чого державним інтересам були спричиненні тяжкі наслідки  у вигляді  завдання матеріальної  шкоди ДП «Ровенькиантрацит»на суму 280000 грн., тобто скоїв злочин, передбачений ст. 366 ч. 2 КК України.

          Окрім того, в період квітня 2007 року ОСОБА_2, діючи з корисних мотивів, маючи умисел  заволодіти чужим майном шляхом обману, з метою отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, достовірно знаючи  про те, що  в період  з 03 березня 2007 року по 16 березня 2007 року він не звертався за медичною допомогою  до поліклініки № 2 центральної міської клінічної лікарні № 16 м.Донецька  та не знаходився на лікуванні  у зазначеному медичному закладі з діагнозом  гострий бронхіт, надав  до адміністрації  ДП «Ровенькиантрацит»листок непрацездатності серії ААР № 739788, видані  поліклінікою № 2 центральної міської клінічної лікарні № 16  м.Донецька, що свідчив про перебування ОСОБА_2 в період з 03 березня 2007 року по 16 березня 2007 року на лікуванні в зазначеному  медичному закладі, в результаті чого  04 квітня 2007 року йому була призначена та нарахована допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства в сумі 433 грн. 28 коп., за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 541 грн. 60 коп., всього на суму –974 грн. 88 коп., чим державним інтересам була спричинена шкода на зазначену суму, тобто скоїв злочин, передбачений  ст.ст. 190 ч. 1, 358 ч. 3 КК України.

          Протягом квітня 2007 року, ОСОБА_2, діючи з корисних мотивів, маючи умисел на заволодіння  чужим майном шляхом обману, з метою отримання  допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, достовірно знаючи  про те, що в період з 07 лютого 2007 року по 15 лютого 2007 року та з 26 березня 2007 року по 30 березня 2007 року  не звертався за медичною допомогою до поліклініки № 2 центральної міської клінічної лікарні № 16 м.Донецька та не знаходився на лікуванні у зазначеному медичному закладі с діагнозом гострий бронхіт та люмбаго відповідно, надав  до адміністрації ДП «Ровенькиантрацит»підроблені документи –листки непрацездатності  серії ААР № 742341 та серії ААТ № 924362, видані поліклінікою № 2  центральної міської клінічної лікарні № 16 м.Донецька, що свідчили про перебування ОСОБА_2 в період з 07 лютого 2007 року  по 15 лютого 2007 року та з 26 березня 2007 року по 30 березня 2007 року на лікуванні  в даному медичному закладі. На підставі даних листів непрацездатності ОСОБА_2 мала бути нарахована та виплачена допомога  у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 1516 грн. 48 коп., однак допомога  виплачена не була з причин, що не залежали від його волі, у зв’язку з виявленням даного факту  адміністрацією ДП «Ровенькиантрацит», тобто скоїв злочин, передбачений ст. ст. 15 ч. 2, 190 ч. 2, 358 ч. 3 КК України.

          У судовому засіданні ОСОБА_2 вину у злочинах, що йому інкримінують, винним  себе не визнав і пояснив, що в зазначений у обвинувальному висновку період часу він дійсно працював начальником юридичного відділу ДП «Ровенькиантрацит», але ніякого відношення до укладання договору між ДП «Ровенькиантрацит» та ПП «ОСОБА_7»він не має. Акт про наданні послуги ПП «ОСОБА_7»він не складав. Листи непрацездатності ним дійсно були отримані з поліклініки м.Донецька оскільки він хворів.

          В ході судового слідства підсудним ОСОБА_2, а також його захисником –адвокатом ОСОБА_1, було заявлено клопотання  про повернення дійсної кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти проведення досудового слідства, яка не може бути усунута у судовому засіданні, оскільки не були вжиті всі передбачені законом  заходи для всебічного, повного та об’єктивного  дослідження  обставин справи, обвинувачення збудовано на копіях документах, що позбавляє суд  перевірити чи дійсно підсудний вчинив дії всупереч інтересам його служби.

          Суд, вислухавши думку прокурора, що вважає немає підстав для повергнення кримінальної справи на додаткове розслідування, дослідив матеріали справи, вважає, що  кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з наступних підстав.

          Відповідно  до ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язанні вжити всіх  передбачених законом  заходів для всебічного, повного і об’єктивного  дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що  викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.

          По дійсній справі ці вимоги у повному обсязі не виконані.

          Обвинувачення  ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України полягає у тому, що він візував проект договору №15-870 ГП від 29.07.2005 року, надав його на підпис директору з економіки ОСОБА_3 та запевнив останнього у необхідності його підписання. Обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України полягає в тому, що на думку органів досудового слідства 04.10.2005 року він склав та надав директору з економіки ОСОБА_3 акт про надання послуг, в який вніс завідомо неправдиві відомості про надання послуг ПП «ОСОБА_7»за договором № 15-870 ГП від 29.07.2005 року.

          Як на доказ  зазначених дій ОСОБА_2, обвинувачення посилається на  копію договору  № 15-870гп від 29.07.2005 року (а.с. 22-23 т.1). та копію акту про надання послуг від 04.10.2005 року (а.с.24 т.1). Однак, суд не може прийняти такі докази через те, що в матеріалах кримінальної справи наявні декілька копій договору № 15-870 ГП від 29.07.2005 року, які є відмінними одна від одної (а.с. 3-4 т.1, а.с 22-23 т.1, а.с.28 т.4, а.с. 285 т.4). Копія договору, на яку послалося обвинувачення (а.с. 22-23 т.1), отримана органами досудового слідства у невідомий спосіб та з невідомого джерела, оскільки в матеріалах кримінальної справи взагалі відсутні процесуальні документи, які б закріплювали отримання цієї копії та її приєднання до матеріалів справи. Так само відсутні документи щодо джерела та способу отримання копії акту про надані послуги (а.с.24 т.1). При цьому вищезазначені копії раніше вже були дослідженні у судовому засіданні та відповідно до ухвали апеляційного суду Луганської області від 26.12.2008 року (т. 3 а.с. 260-263) оцінені як не допустимі. Тобто суд вказує органам досудового слідства, що він позбавлений можливості  перевірити обґрунтованість обвинувачення щодо ОСОБА_2, але зазначені обставини так і не були усунути при неодноразовому направленні кримінальної справи на додаткове розслідування.

           При встановленні  ознак злочину, передбаченого ст. 364 КК України, тобто зловживання владою або службовим становищем, органами досудового слідства повинно бути з’ясовано яку саме було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом права, свободам та інтересам при цьому обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є саме настання істотної шкоди. Але по справі відсутні будь які позовні вимоги про стягнення з підсудного на користь ДП «Ровенькиантрацит»280000 грн. В ході досудового слідства  питання щодо достатності одного тільки візування проекту договору ОСОБА_2, для його виконання і перерахування грошових коштів не вивчено.

          Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 364 КК України, є корисливий мотив, інший особистий інтерес особи, яка здійснила злочин, або  третіх осіб. Однак, органи досудового слідства не встановили мотив дій ОСОБА_2 та те, чи мав він намір завдати шкоду підприємству. На необхідність встановлення цих обставин вказував апеляційний суд Луганської області в ухвалах від 26.12.2008 року та 02.03.2010 року та Ровеньківський міський суд Луганської області в постанові від 14.12.2009 року. До теперішнього часу органи досудового слідства всупереч своєму обов’язку ці вимоги не виконали, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність всіх ознак злочину, як того вимагає закон.

          При направленні справи до суду після додаткового розслідування, органами досудового слідства  знов не було надано оцінки, договору  № 15-870 ГП, на якому ґрунтується обвинувачення, підписаний директором з економіки ОСОБА_3, який був допитаний у судовому засіданні і не заперечував те, що це його підпис на вищезазначеному договорі, при цьому повідомив суду, про відсутність шкоди підприємству від його укладання, як і не заперечував факт його відповідності юридичним нормам. Тому суд може зробити висновок невиконання досудовим слідством ухвали апеляційного суду Луганської області від 26.12.2008 року (т. 3 а.с. 260-263).

          Було встановлено, що відповідно до доручення  № 1327 від 11.08.2005 року ДП «Ровенькиантрацит» перерахувало ПП «ОСОБА_7»280000 грн. за юридичні послуги згідно договору від 29.07.2005 року (а.с. 144 т. 1) та була добута інформація про рух грошових коштів, відповідно до якої 11.08.2005 року на рахунок ПП «ОСОБА_7»надійшло 280000 грн. (а.с. 81 т. 1), але всупереч вимогам закону органами досудового слідства не встановлено особу, яка зняла з рахунку зазначені гроші та яку ж користь мав підсудний. Цей недолік так і не був усунутий в ході  повернення справи на додаткове розслідування раніше.  

Під час порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ч.1 ст. 190 КК України органами досудового слідства не враховані вимоги закону щодо наявності підстав для порушення кримінальної справи. На час порушення справи (27.06.2007 року) діяла ст. 51 Кодексу законів України про адміністративні правопорушення, згідно якої дрібним вважалося розкрадання шляхом шахрайства у розмірі не більше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З урахуванням наведеної норми, п.22.5 ст.22, п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», мінімальним розміром шкоди для порушення кримінальної справи за ст.190 КК України була сума, що перевищує 600 гривень. В матеріалах кримінальної справи міститься декілька довідок про розмір коштів, виплачених ОСОБА_2 за листком непрацездатності (а.с. 29, 30 т.4), в яких зазначені різні суми, одна з яких складає 595,50 грн. (а.с.29 т. 4). В судовому засіданні особа, яка виготовляла зазначені довідки та надавала їх органам прокуратури під час досудового слідства –ОСОБА_4, пояснила, що ОСОБА_2 за листком непрацездатності виплачені грошові кошти саме в сумі 595 грн. 50 коп. За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України не може погодитися з тим, що дії ОСОБА_2 навіть у випадку їх доведеності, можуть тягнути кримінальну відповідальність.

          В такому випадку не відповідає вимогам закону порушення кримінальної справи за ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України за ознакою повторності, оскільки в такому випадку повторність у діях ОСОБА_2 відсутня. Крім того, при порушенні зазначеної кримінальної справи слідчим зазначена, як сума збитків, нанесених підприємству, сума грошових коштів в розмірі 1516 грн. 48 коп., які мали бути нараховані та виплачені ОСОБА_2 за листками непрацездатності ААР № 742341 та ААТ № 924362. Підстави для поєднання в єдиний епізод злочинної діяльності інкримінуємих підсудному дій за двома різними листками непрацездатності, отриманими в різний час за різними діагнозами в різних лікарів, та порушення за цими фактами однієї кримінальної справи № 9056-07 органами досудового слідства не зазначені. З матеріалів справи не вбачається продовжуваності дій підсудного у часі та їх об’єднання єдиним умислом з метою отримання єдиного результату, що є умовою порушення єдиної кримінальної справи стосовно нарахування та виплати  ОСОБА_2 сум допомоги в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за різними листками непрацездатності. За таких обставин стосовно інкримінуємих підсудному дій щодо листків непрацездатності ААР № 742341 та ААТ № 924362 повинна бути порушена окрема кримінально справа з врахуванням передбачених законодавством обмежень щодо розміру шкоди, що тягне настання кримінальної відповідальності. Натомість в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що підприємство мало намір виплатити грошові кошти в саме такому розмірі. Зазначена сума визначена слідчим самостійно, порядок та механізм розрахунків в матеріалах справи не зазначені та невідомі суду, що позбавляє його можливості перевірити їх в судовому засіданні.

          Крім цього, за фактами шахрайства, в матеріалах кримінальної справи є відповідь прокурора Будьоновського району м.Донецька радника юстиції Прилуцього С.М., де зазначено, листки непрацездатності видані підсудному ОСОБА_2 обґрунтовано. Підстав для внесення актів  прокурорського реагування не вбачається (т. 4 а.с. 296).

          Окрім вищезазначеного, перевірити у судовому засіданні пояснення свідка ОСОБА_6  не можливо, оскільки за інформацією невиконання приводу, він помер. Перевірити у судовому засіданні пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не можливо, оскільки за інформацією наданою органами внутрішніх справ, їх місце проживання не можливо встановити.

          Також при провадженні додаткового розслідування, необхідно у повному обсязі  виконати вимоги ухвали апеляційного суду Луганської області від 26 грудня 2008 року, якою дійсну кримінальну справу відносно ОСОБА_2 повернуто прокуророві на додаткове розслідування.

          Допущена неповнота досудового слідства не може бути усунута у судовому засіданні, оскільки для її усунення необхідно проведення слідчих дій, не властивих специфіці розгляду справи в судовому засіданні, передбачених КПК України.

          Згідно з вимогами ст. 16 -1 КПК України на суд  покладається функція розгляду справи, а обов’язки всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, на підставі ст. 22 КПК України, покладається на органи досудового слідства.

          Суд вважає, що виправдати чи визнати винним підсудного ОСОБА_2 можливо лише  тільки після ретельно  проведеного  додаткового розслідування, за умови усунення  всіх зазначених у постанові недоліків.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 281 КПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове  розслідування», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Клопотання підсудного ОСОБА_2, а також його захисника –адвоката ОСОБА_1 –задовольнити.

          Кримінальну справу  за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2, ст. 190 ч. 1, ст. 15 ч. 2 ст. 190 ч. 2, 358 ч. 3 КК України направити прокурору м.Ровеньки Луганської області для проведення додаткового розслідування.

          Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

          Постанова може бути оскаржена  до апеляційного суду Луганської області протягом 7 діб з дня її винесення.

          Суддя                                                                                           О.П. Жадан