Справа №1-162/11

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22 липня 2011 року                                Калуський     міськрайонний  суд   Івано –Франківської   області

в складі:  головуючої –судді  ГАЛУЩАК  Л.О.

              секретаря     ДАНИЛІВ Г.М.

              з  участю  прокурора      ВОРОНЯК А.Є.

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні   в місті  Калуш   кримінальну  справу  про  обвинувачення  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Ємільчено Ємільчанського району Житомирської області,     жительки АДРЕСА_1  Івано-Франківської області,   українка , не працює , освіта середньо-спеціальна ,   розлучена,    раніше  не судима ,  гр.  України   за   ст.   382 ч.1   КК   України,  

В С Т А Н О В И В :

                       Що  ОСОБА_1      вчинила     умисне невиконання ухвали  суду  , що набрала законної сили.

                       Злочин вчинено  при   слідуючих обставинах:

                       Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 07.06.2010 року по цивільній справі № 2-240/10 р. сторони дійшли згоди та  судом визнано мирову угоду між позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_1, з якої в користь позивача стягнено 20 тис. грн. за договором позики від 15.07.2008 р. Згідно даної ухвали, яка набула законної сили 13.06.2010 р., її виконання повинно здійснюватись протягом п"яти місяців з 01.07.2010 р. по 01.08.2010 р. в сумі 4 тис. грн.; з 01.08.2010 р. по 01.09.2010 р. в сумі 4 тис. грн.; з 01.09.2010 р. по 01.10.2010 р. в сумі 4 тис. грн.; з 01.10.2010 р. по 01.11.2010 р. в сумі 4 тис. грн.; з 01.11.2010 р. по 01.12.2010 р. в сумі 4 тис. грн.  12 липня 2010 року Калуським міськрайонним судом на виконання ухвали суду від 07.06.2010 р. видано виконавчий лист, на підставі якого 16.07.2010 року державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Калуськогоміськрайонного    управління    юстиції    відкрито    виконавче    провадження    про стягнення 20 тис. грн. з ОСОБА_1

Однак,  ОСОБА_1  знаючи про ухвалу Калуського міськрайонного суду, яка набрала законної сили та про строк і періодичність стягнення з неї суми боргу в сумі 20 тис. грн., до державного виконавця на неодноразові виклики не з'являлась. В супереч умов укладеної мирової угоди,  вона ухвалу Калуського міськрайонного суду по цивільній справі № 2-240/10 р. не виконала, протягом липня 2010 року - березня 2011 року належну до виплати суму стягувачу ОСОБА_2 не сплатила.

                       В судовому засіданні   підсудна   вину у вчиненому визнала   частково й пояснила при цьому, що виконати ухвалу суду вона не мала можливості, по-скільки на даний час відсутні кошти. По мірі  отримання грошей, борг потерпілому поверне. При укладенні мирової угоди вона не могла знати , що не буде мати грошей.  У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

                       Незважаючи на  часткове визнання своєї вини підсудною у інкримінованому їй злочині, винність її у скоєному доводиться іншими зібраними по справі доказами.

                                     Потерпілий   ОСОБА_2  суду  пояснив, що  15.07.2008 року між ним та   ОСОБА_1 було укладено договір позики на суму 13 800 грн. ,  що на той час було еквівалентно сумі 2170 Євро, строком до 15.10.2008 року.  По-скільки кошти не були повернуті у добровільному порядку, то звернувся до суду із позовом про повернення  боргу.  Під час розгляду даної справи  між ними  було  укладено мирову угоду , згідно якої  протягом 5-ти місяців  ОСОБА_1  зобов”язувалась  рівними  частками  по 4 тис. грн.. щомісячно, починаючи з 1.07.2010 року, повернути йому дані кошти

Дана мирова угода була визнана судом.  

Однак в обумовлений в ухвалі добровільний термін погашення боргу до 1.12.2010 року ОСОБА_1    борг йому не повернула, телефонних розмов уникає, по місцю проживання  відсутня.   Після набуття ухвалою суду законної сили виконавчий лист поступив в Калуський міський відділ державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції. Однак по виконавчому провадженню стягнути з ОСОБА_1 суму боргу   не вдалося  ,  так як ОСОБА_1 в Калуське МРУЮ не являється.  

                       Свідок ОСОБА_3   суду пояснив, що  він   працює на посаді державного виконавця міського відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції. На виконанні у міському відділі державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції перебуває виконавчий лист № 2-240 від 12.07.2010. р. виданий Калуським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1   20 тис.    грн. боргу за договором позики на користь ОСОБА_2 У відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження »ним  винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і надіслано сторонам для відома та добровільного виконання. В добровільний термін 7 днів рішення по виконавчому листу не виконано , тому він     з метою перевірки майнового стану боржника подав запити в майново - реєстраційні установи , було здійснено вихід за адресою її проживання та реєстрації , однак  двері квартири зачинено,  про що складено акт державного виконавця. У телефонній розмові  із     ОСОБА_1,  вона  відмовилася з»являтися на виклики державного виконавця в міській відділ ДВС Калуського МРУЮ , фактично проживає в м. Івано-Франківськ, адрес проживання не пам'ятає, про що складено акт державного виконавця.  Після  цього неодноразово звертався до  прокуратури  м. Калуша  із  поданням про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, однак  подання повертались  на доопрацювання. На даний час боржником рішення суду не виконано, боржник ігнорує виклики державного виконавця ,  безпідставно не являється для примусового виконання рішення суду в ДВС, також неможливо перевірити майновий стан за адресою проживання та реєстрації боржника так остання по місцю проживання відсутня .

                       Свідок ОСОБА_4   суду пояснив,   що  він працює приватним підприємцем та надає юридичні послуги населенню з правових питань. 30 березня 2010 року до нього звернулась   ОСОБА_1 з приводу надання їй правової допомоги по цивільній справі про стягнення з неї , як відповідачки,  20000 грн. боргу в користь   ОСОБА_2  й він  в суді представляв  її інтереси.    Ухвалою суду від 7.06.2010 року     визнано мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно якої ОСОБА_1  зобов”язувалась до 1.12.2010 року виплатити всі кошти.   ОСОБА_1 не виконала дане рішення суду по-скільки  у  неї відсутності коштів .

                       Винність  підсудної   в  скоєному   злочині  підтверджується  також:  поданням начальника ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за невиконання ухвали суду  ( а.с. 6-7) , копією ухвали Калуського міськрайопного суду від 7.06.2010 року згідно якої визнано мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20000 грн. за договором позики від 15.07.2008 року, стягнення яких проводити наступним чином: 3 1.07.2010 року по 1.08.2010 року - 4000 грн. З 1.08.2010 року по 1.09.2010 року - 4000 грн. З 1.09.2010 року по 1.10.2010 року -4000 грн. З 1.10.2010 року по 1.11.2010 року -4000 грн. З 1.11.2010 року "по 1.12.2010 року-4000 грн. ( а.с. 8 )  , копією виконавчого листа від 12.07.2010 року згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20000 грн. за договором позики від 15.07.2008 року, стягнення яких проводити наступним чином: З .07.2010 року по 1.08.2010 року - 4000 грн. З 1.08.2010 року по 1.09.2010 року -         4000 грн. З 1.09.2010 року по 1.10.2010 року - 4000 грн. З 1.10.2010 року                  по 1.11.2010 року - 4000 грн. З 1.11.2010 року по 1.12.2010 року - 4000 грн. ( а.с. 9 ) .                      

                       Таким чином суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1  в скоєному злочині доведена повністю, а її  дії слід кваліфікувати за ст. 382  ч.1  КК України, оскільки вона     вчинила     умисне невиконання ухвали  суду  , що набрала законної сили.

                      Суд,  призначаючи  покарання, необхідне і достатанє для виправлення  підсудного та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, що пом”якшують та  обтяжують покарання.

                       До обставин, які пом”якшують  покарання підсудній суд відносить те, що вона  вперше притягається до кримінальної відповідальності,  щиро кається, частково  визнала вину у вчиненому ,сприяє розкриттю злочину .

            Обтяжуючих обставин  суд не вбачає.

            При призначенні покарання   підсудній  суд враховує  і її позитивну характеристику.  Враховуючи  , що на утриманні перебуває   неповнолітня дитина , яку вона виховує та утримує сама, не працює,  суд  вважає  виключними й приходить до висновку  про можливість  призначення більш м”якого покарання , ніж передбачено законом.   

                       Враховуючи в сукупності зазначені обставини, які пом”якшують покарання й істотно знижують ступінь  тяжкості вчиненого  злочину , суд приходить до висновку ,   що виправлення й перевиховання підсудного  можливе без  ізоляції від суспільства  й відносно нього слід застосувати ст.. 69 КК України й призначити покарання нижче найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 382 ч.1  КК України, а саме у вигляді штрафу.  

                       На підставі викладеного, керуючись ст.323, 324  КПК  України,            суд -

З А С У Д И В :

                       ОСОБА_1 визнати винним за ст.  382  ч.1 КК України й  призначити  покарання  , із застосуванням ст.. 69 КК України,                   5 ( п”ять)  тис. грн.      

                       Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу   залишити   без  змін -   підписку про невиїзд.

                     Вирок може   бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                         ГОЛОВУЮЧА :