Справа №10-34Головуючий у І інстанціїКіреєв Р.В.
КатегоріяДоповідач у 2 інстанції Говоруха
02.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
15 лютого 2011 року. м.Київ
Колегія суддів судової палати
з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Літвінова Є.В..,
суддів: Сливи Ю.М., Говорухи В.І.,
за участю: прокурора Мендрина А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Березанського міського суду Київської області від 4 лютого 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Органом досудового слідства ОСОБА_2, як відмічається в постанові суду, підозрюється у тому, що в ніч з 27 на 28 травня 2010 року маючи намір на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом зривання замка проник в підсобне приміщення будинку АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3, звідки викрав мопед «Хонда такт». 16 червня 2010 року ОСОБА_3 виявила свій мопед в той час за його кермом був ОСОБА_2
По даному факту кримінальну справу було порушено 26 червня 20 2010 року. 2 лютого 2011 року за даним фактом кримінальну справу було порушено відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і, в той же день, він був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
Постановою Березанського міського суду Київської області від 4 лютого 2011 року в задоволенні подання слідчого СВ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київської області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Березань Київської області, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні дитину 2001 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, тимчасово не працюючого, не маючого судимості, відмовлено та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що подання слідчого СВ Баришівського РВ ГУ МВС України в Київської області недостатньо вмотивоване, в ньому не наведено обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав того, що ОСОБА_2 може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини чи виконанню процесуальних рішень. Не має таких даних і в матеріалах справи.
В апеляції прокурора вказано на незаконність постанови суду та необхідність її скасування. В обґрунтування апеляції прокурор послався на те, що судом при вирішенні питання про запобіжний захід не враховано тяжкість злочину, те, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, був засуджений в тому числі і до позбавлення волі, дає суперечливі покази, притягувався до адміністративної відповідальності. Прокурор вважає, що суд мав достатньо підстав прийти до висновку, що застосування більш м’яких, ніж взяття під варту запобіжних заходів не може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_2 в майбутньому.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду,виступ прокурора, який підтримав апеляцію та підтвердив її доводи і просив апеляцію задовольнити, а постанову суду скасувати та направити матеріали справи на новий судовий розгляд, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню.
За змістом ст.ст.148 і 155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується в справах про злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Згідно із вимогами ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підлягають врахуванню: тяжкість злочину, вік особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, її стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини.
Належним чином дослідивши надані матеріали, вивчивши дані про особу підозрюваного та інші обставини, які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність даних, які б указували на те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі. Матеріали справи також не містять даних, які б указували на те, що він, перебуваючи на волі, продовжить злочинну діяльність. Із урахуванням наведеного суд першої інстанції прийняв рішення, яке ґрунтується на вимогах закону, про недоцільність обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, та, відповідно до вимог закону, обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Апеляція прокурора не містить належних доводів які б указували на незаконність постанови суду першої інстанції. Сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Твердження прокурора, про те, що Василенко неодноразово не з’являвся до слідчого суд обґрунтованого не визнав достатнім для застосування до останнього запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки, як видно із матеріалів справи, якщо навіть такі виклики мали місце, в супереч вимогам ст. 166 КПК України виклик свідка ОСОБА_2 був проведений не належним чином, всі необхідні вимоги Закону слідчим виконані не були. Тим більше рапорт працівника міліції про те, що свідок ОСОБА_2 ухиляється від явки до слідчого датований 20 січня 2011 року, в той час коли ще 26 серпня 2010 року провадження по даній справі було призупинено і відновлено лише 26 січня 2011 року. Будь –яких даних, які б указували на те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі матеріали справи не містять і таких даних не наведено у апеляції. Матеріали справи не містять даних, а апеляція прокурора - доводів щодо того, що тільки запобіжний захід у вигляді взяття під варту може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним обов’язків, які випливають із змісту ч.2 ст. 148 КПК України.
Постанова суду першої інстанції про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відповідає вимогам закону, підстав для її зміни або скасування колегія суддів не вбачає в зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Постанову Березанського міського суду Київської області від 4 лютого 2011 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.