Справа №10-135Головуючий у І інстанціїЛопатинська С.П.
КатегоріяДоповідач у 2 інстанції Говоруха
02.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
20 червня 2011 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Шроля В.Р.,
суддів – Беха М.О., Говорухи В.І.,
за участю прокурора Мезенова Є.В., захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією захисника на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2011 року про обрання щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч.1 364 КК України запобіжного заходу у виді взяття під варту, -
в с т а н о в и л а:
Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді голови Світильнянської селищної ради Броварського району, тобто будучи службовою посадовою особою, яка займає відповідальне становище, зловживаючи службовим становищем, шляхом вимагання хабара, за вирішення питання про виділення земельної ділянки, отримав від громадянки ОСОБА_4 3 200 доларів США та підриваючи авторитет органів місцевого самоврядування зобов’язав останню сплатити на рахунок селищної ради спонсорську допомогу в сумі 27 690 грн.
По даному факту кримінальну справу було порушено 7 червня 2011 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч.1 364 КК України.
7 червня 2011 року ОСОБА_3 було затримано згідно зі ст. 115 КК України та 8 червня того ж року ОСОБА_3 було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч.1 364 КК України.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2011 року подання слідчого прокуратури Київської області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Світильня Броварського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 задоволено і відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, перебуваючи на волі може уникнути від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, а також для забезпечення виконання процесуальних дій по справі.
В апеляції захисник вказує на незаконність постанови суду та необхідність її скасування. В обґрунтування апеляції захисник посилається на те, що судом при вирішенні питання про обрання запобіжного західу, не перевірена можливість застосування менш суворих запобіжних заходів.
Не прийняті до уваги конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, повністю визнав свою вину, щиро покаявся у скоєному, має постійне місце проживання, на його утриманні знаходяться донька, яка хворіє та дружина –інвалід 2 групи, стан здоров’я самого обвинуваченого. Суд не навів аргументів на користь того, що затриманий може ухилитись від слідства і суду чи від виконання процесуальних рішень.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає до задоволення.
За змістом ст.ст. 148 і 155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується в справах про злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Згідно із вимогами ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підлягають врахуванню: тяжкість злочину, вік особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, її стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини.
Належним чином дослідивши надані матеріали, вивчивши дані про особу обвинуваченого та інші обставини, які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_3 буде перешкоджати встановленню істини у справі, намагатися ухилитися від слідства і суду та на законних підставах обрав щодо нього запобіжний захід у виді взяття під варту, належним чином мотивувавши дане рішення.
Доводи апеляції захисника про недотримання судом першої інстанції при обранні запобіжного заходу вимог ст. 148 і 150 КПК України, результатом чого стало необґрунтоване обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту –не ґрунтуються на матеріалах справи.
Судом при прийнятті рішення були прийнятті до уваги і обставини на які адвокат вказує в апеляції.
Із урахуванням тяжкості злочину в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3, наявних у справі даних про особу обвинуваченого, його ролі в подіях, колегія суддів приходить до висновку про те, що інші запобіжні заходи, не пов’язані із триманням обвинуваченого під вартою, не зможуть забезпечити його належної процесуальної поведінки та виконання ним обов’язків, які випливають із змісту ч.2 ст. 148 КПК України, а тому обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_3 є необхідним і судом першої інстанції було прийняте законне та обґрунтоване рішення.
Постанова суду першої інстанції про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту відповідає вимогам закону, підстав для її зміни або скасування колегія суддів не вбачає в зв’язку із чим залишає постанову без змін, а апеляцію захисника - без задоволення.
Керуючись ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2011 року про обрання щодо ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч.1 364 КК України, запобіжного заходу у виді взяття під варту - залишити без змін.