АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1000/11Головуючий у 1-й інстанції  Братасюк В.М.

Категорія - 52      Доповідач - Ходоровський М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 липня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів -  Кузьми  Р. М., Гурзеля  І. В.,

при секретарі - Майка  Р.Ю.

з участю  апелянта ОСОБА_1, представника

ТОВ “Тернопільський машинобудівний завод” Питель В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільський машинобудівний завод” про поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, невиплачених лікарняних, доплати до посадового окладу та завданої моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільський машинобудівний завод” про поновлення на роботі на посаді інженера-технолога ТОВ “Тернопільський машинобудівний завод”, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, невиплачених лікарняних за період з 09.06.2009 року по 11.06.2009 року та з 17.02.2010 року по 23.02.2010 року, доплати до посадового окладу та відшкодування моральної шкоди в сумі 2500 гривень посилаючись на те, що звільнення з роботи проведено з порушенням вимог Кодексу законів про працю України, оскільки він має переважне право на залишення на роботі перед іншими особами.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 травня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільський машинобудівний завод” про поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, невиплачених лікарняних, доплати до посадового окладу та завданої моральної шкоди.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким поновити його на роботі на посаді інженер-технолога на ТОВ “Тернопільський машинобудівний завод” та стягнути в його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 29 вересня 2010 року до дня поновлення на роботі, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, дав невірну оцінку доказам по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи, при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що у відділі де він працював було скорочено всі посади, однак незважаючи на це він має переважне право на залишення на роботі, оскільки у нього на утриманні двоє неповнолітніх дітей та має великий трудовий стаж. Представник відповідача заперечив відносно апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового процесу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що у ТОВ “Тернопільський машинобудівний завод” дійсно відбулося скорочення штату працівників, звільнення позивача з роботи проведено з дотриманням вимог трудового законодавства, лікарняні йому нараховані до звернення в суд з позовом але не виплачені не з вини відповідача, щомісячна доплата до посадового окладу, як члену профспілки, задоволенню не підлягає у зв”язку з відсутностю на підприємстві профспілкової організації.

З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч.2 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників роботодавець зобов'язаний персонально повідомити не пізніше ніж за два місяці.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу № 24-К від 05.05.2009 року, в порядку переведення прийнятий на роботу інженера-технолога виробничо-конструкторсько-технологічного відділу.

Наказом №29 від 05.07.2010 року “Про скорочення професій та посад в окремих структурних підрозділах ТОВ “ Тернопільський машинобудівний завод” у зв'язку з скороченням обсягів ринку збуту бортових редукторів, мостів та іншої продукції, відсутністю запланованих замовлень на подальше виготовлення продукції та економічною кризою, було скорочено ряд посад, в тому числі посаду інженера-технолога 2 категорії, що займав ОСОБА_1

          Наказом № 284-К від 27.09.2010 року, в порядку виконання наказу № 29 від 05.07.2010 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України з дотриманням вимог ст  49-2 КЗпП України.

          Дані обставини стверджуються матеріалами справи.

          Таким чином колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 з роботи звільнено відповідно до вимог трудового законодавства.

          Доводи апелянта про те, що при звільненні його з роботи відповідачем не дотримано вимог закону щодо переважного його права на залишенні на роботі суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги, оскільки як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, відповідачем було скорочено всі посади виробничо-конструкторського технологічного відділу в якому працював позивач, вакантні посади на підприємстві відсутні. Ним не наведено та не надано доказів про наявність у нього переважного права на залишення на роботі.

          Колегія суддів погоджується також із рішенням суду щодо відмови у задоволенні інших позовних вимог, оскільки встановлено, що лікарняні за період тимчасової непрацездатності позивачу були нараховані і підлягають виплаті при звільненні, про що він неодноразово повідомлявся але за виплатою  не звертався; щомісячна доплата до посадового окладу позивача не проводиться, так як на підприємстві відсутня профспілкова організація.

          Рішення суду є законне, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 307, 308,  314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 травня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області М.В. Ходоровський