Справа №22-а-10855/11Головуючий у І інстанції Скрипник О. Г.
Категорія15Доповідач у 2 інстанціїБерезовенко
05.08.2011
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 травня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Сержанюка А.С.,
суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєва В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 03 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: ВАТ «Київське АТП 1010», про стягнення недоотриманої суми щомісячної доплати працюючому в зоні посиленого радіологічного контролю, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2009 року позивач звернувся до суду з даним позовом та просив визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті йому щомісячної доплати, згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними, зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплатити йому недоотриману суму щомісячної грошової доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 1999-2008 роки у розмірі 29571,28 грн.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 03 червня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано дії відповідача неправомірними. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області нарахувати позивачці недоотриману доплату як працюючому в зоні посиленого радіологічного контролю з липня 2007 року по травень 2009 року –з врахуванням однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність постанови суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
По справі встановлено, що позивач є особою, який на даний час працює в зоні посиленого радіоекологічного контролю та має право на доплату за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати та підвищення на 25 % як працюючий пенсіонер відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно довідки про роботу позивача № 19, ОСОБА_2 працює у ВАТ «Київське АТП 1010» з 05.10.1999 року по теперішній час на посаді столяра (а.с.6).
Приймаючи постанову про часткове задоволення позову, суд не обґрунтовано виходив з положень ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийшов до не правильного висновку про те, що позивач відповідно до вказаних нормативно-правових актів, має право на одержання недоотриманої доплати, як працюючий в зоні посиленого радіоекологічного контролю з липня 2007 року по травень 2009 року –з врахуванням однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону України від 06.06.1996 р. були передбачені доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення в залежності від розміру мінімальної заробітної плати.
В редакції Закону від 28.12.2007 р., частину другу та першу ст. 39 Закону «Про статус чорнобильців»замінено однією частиною, згідно з якою, громадянам, які працюють в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону «Про статус чорнобильців», роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі —уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян.
Розподіл бюджетних коштів на потреби соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи між розпорядниками коштів нижчого рівня здійснюється Міністерством праці та соціальної політики.
Слід зазначити, шо порядок використання коштів Державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 до сьогоднішнього дня не змінений та не скасований, а тому здійснення компенсаційних виплат громадянам не може бути проведене у інший спосіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 «Про затвердження "Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 „Про затвердження "Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" п. 5 зазначено «Соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5-13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організацями та фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організацями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці»
Суд не врахував зазначені вимоги закону, що призвело до неправильного вирішення справи і прийняття постанови про задоволення позову.
З викладених вище підстав колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки відмова управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області у виплаті недоплачених сум щомісячної доплати як працюючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є правомірною, оскільки УПСЗН, діяло на підставі діючого законодавства у межах повноважень та у спосіб, що був передбачений законами України, і права позивача порушені не були.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та про прийняття нової постанови про відмову у задоволенні заявлених вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області задовольнити.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 03 червня 2009 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: ВАТ «Київське АТП 1010», про стягнення недоотриманої суми щомісячної доплати працюючому в зоні посиленого радіологічного контролю.
Копію рішення суду апеляційної інстанції надіслати особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції, згідно ч. 3 ст. 197 КАС України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.С.Сержанюк
Судді: Р.В.Березовенко
В.О.Фінагєєв