Справа №22-а-474/11Головуючий у І інстанції Пархоменко В.М.
Категорія63Доповідач у 2 інстанціїБерезовенко
05.08.2011
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 березня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого судді: Суханова Є.М.,
суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєва В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Миронівському районі Київської області на постанову Миронівського районного суду Київської області від 28 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Миронівському районі Київської області про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті державної соціальної допомогу «Дітям війни», -
встановила:
У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування йому, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та забезпечити виплату за період 2006-2008 роки в сумі 4471,20 грн.
Постановою Миронівського районного суду Київської області від 28 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії відповідача щодо не нарахування в повному обсязі та виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з червня по грудень 2008 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року, у тому числі за червень 2008 року - 69,20грн., з липня по вересень 2008 року –96,40грн., з жовтня по грудень 2008 року –99,60 грн. щомісячно.
В апеляційній скарзі УПФУ в Миронівському районі Київської області просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей війни, за змістом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Миронівському районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, така надбавка їй виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в новій редакції, були звужені гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" права позивачки на державну соціальну підтримку дітей війни у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 –рп2007 та від 22 серпня 2008 року № 10 –рп закони, якими були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані неконституційними.
Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України (до внесених 07.07.2010 року змін), встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія судді не може погодитись з висновком суду в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недораховану щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року, у тому числі за червень 2008 року - 69,20грн., з липня по вересень 2008 року –96,40грн., з жовтня по грудень 2008 року –99,60 грн. щомісячно, оскільки позивач звернувся до суду 26 лютого 2009 року (згідно дати реєстраційного штампу на позовній заяві –а.с. 2).
Тому, враховуючи положення ст. 99 КАС, Рішення Конституційного Суду України № 6 –рп2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, та межі позовних вимог, останні підлягають задоволенню з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Разом з тим, колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення конкретних сум як різницю між фактично виплаченою сумою та належною сумою відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки суд не вправі визначати розмір грошової суми , яку належить нарахувати та виплатити позивачу, в зв’язку з тим, що вчинення цієї дії є виключною компетенцією тільки УПФУ в Миронівському районі Київської області.
За таких підстав, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області на постанову Миронівського районного суду Київської області від 28 квітня 2009 року підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині періоду проведення перерахування і виплат та розміру грошової суми.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області задовольнити частково.
Змінити постанову Миронівського районного суду Київської області від 28 квітня 2009 року в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області нарахувати на користь ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року, у тому числі за червень 2008 року - 69,20грн., з липня по вересень 2008 року –96,40грн., з жовтня по грудень 2008 року –99,60 грн. щомісячно.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Копію рішення суду апеляційної інстанції надіслати особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції, згідно ч. 3 ст. 197 КАС України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Є.М.Суханова
Судді: Р.В.Березовенко
В.О.Фінагєєв