Справа №22-ц-3152/11Головуючий у І інстанціїПотабенко Л.В.
Категорія36Доповідач у 2 інстанції Березовенко
03.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
20 липня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Сержанюка А.С.,
суддів: Березовенко Р.В., Іванової І.І.,
при секретарі: Хворостяній А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Трипільської сільської ради про визнання заповіту недійсним, -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до Обухівського районного суду із позовом, в якому просила суд визнати заповіт складений її чоловіком ОСОБА_5, 23.05.2007 року та посвідчений секретарем Трипільської сільської ради, Обухівського району, Київської області ОСОБА_6., недійсним. Обґрунтовуючи поданий позов позивачка зазначила, що 23.05.2007 року, її покійний чоловік ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого він заповів 1/2 частину житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 ОСОБА_4, а автомобіль ВАЗ 2109 заповів ОСОБА_2 На день складання заповіту її чоловіком ОСОБА_5, позивачка вважає що останній перебував в хворобливому стані, оскільки сильно хворів, та вживав сильнодіючі лікарські препарати, та не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, що могло відобразитися на його волі, а тому позивачка просить визнати недійсним вищевказаний заповіт.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року позов було задоволено. Заповіт складений 23 травня 2007 року ОСОБА_5 та посвідчений секретарем Трипільської сільської ради, Обухівського району, Київської області ОСОБА_6 і зареєстрований в реєстрі за №137 визнаний недійсним.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 09.11.1969 року позивачка та ОСОБА_5, зареєстрували шлюб, в якому перебували до дня смерті ОСОБА_5, від даного шлюбу дітей не було.
В 2002 році ОСОБА_5 переніс операцію, щодо видалення пухлини сечового міхура, внаслідок чого йому було надано другу групу інвалідності. В подальшому з 2004 року він страждав на атесклеротичне ураження судин, гіпертонічну хворобу.
17.11.2004 року ОСОБА_5 разом з позивачкою купили житловий будинок АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,1410 га., за вищевказаною адресою.
23.05.2007 року ОСОБА_5 склав заповіт згідно, якого він заповів 1/2 частину житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 ОСОБА_4, а автомобіль ВАЗ 2109 заповів ОСОБА_2, даний заповіт був посвідчений секретарем Трипільської сільської ради ОСОБА_6.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкодавець ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим виконкомом Трипільської сільської ради, Обухівського району, Київської області.
До української міської нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, в травні та жовтні 2009 року звернулись позивачка, та відповповідачка ОСОБА_2
Висновком посмертної судово-психіатричної експертизи №622 від 03.11.2010 року проведеної Київською обласною психіатричною лікарнею №1 встановлено, що ОСОБА_5 під час складання заповіту 23.05.2007 року, страждав на органічне ураження головного мозку (церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба) із тривожно-депресивним розладами вираженої емоційно-вольової нестійкістю, а тому він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи заповіт недійсним, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правильно керувався ч.1 ст. 225 ЦК України та виходив з того, що вимоги позивача є доведеними і обґрунтованими належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню, оскільки складеним заповітом порушуються права позивачки.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
В апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.
Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: А.С.Сержанюк
Судді: Р.В.Березовенко
І.В.Іванова