Справа №33-95Головуючий у І інстанції Тандир О. В.
Категорія132Доповідач у 2 інстанціїГоворуха
03.08.2011
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 лютого 2011 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Говоруха В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, одруженого, мешканця АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122, ч.3 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Згідно з постановою судді, 15 листопада 2010 року о 15 годині 7 хвилин на 50 кілометрі автодороги Київ –Глухів –Банівськ в с. Вертіївка ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Форд»д/н НОМЕР_1 в порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху рухався зі швидкістю 112 км/год, перевищивши встановлену у населеному пункті швидкість на 52 км/год., чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 122, ч.3 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді від 28 грудня 2010 року в зв’язку з неповним з’ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, порушеннями матеріального та процесуального права. Судом не було враховані його заперечення, що швидкість була перевищена в зв’язку з погіршенням стану здоров’я вагітної дружини, яку потрібно було якнайшвидше відвезти до Києва, то б то не враховано, що він діяв у умовах крайньої необхідності і тому не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності і справа повинна бути закрита. Крім того, відмічається далі в скарзі, судом він не був повідомлений про розгляд справи чим було порушено його право на захист.
Правопорушник ОСОБА_2 у судовому засіданні свою скаргу підтримав, підтвердив доводи скарги, пояснив суду, що він дійсно не був повідомлений про час та місце розгляду справи, справа була розглянута у його відсутність, чим були порушені його права. Просив його скаргу задовольнити.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Посилання апелянта на те, що він діяв в стані крайньої необхідності суперечить матеріалам справи. Відповідно до вимог ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, хоча і передбачена Кодексом чи іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності , правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами.
Таким чином обов’язковою умовою визнання вчинення правопорушення в стані крайньої необхідності є та обставина, що небезпека, якщо вона була дійсно реальною, не могла бути за конкретних обставин усунута іншими способами, крім шляхом вчинення правопорушення. Як видно із матеріалів справи ОСОБА_2 міг і мав можливість в разі необхідності звернутись до відповідних медичних установ чи лікарів, однак цього не зробив.
За змістом ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянути лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається із матеріалів справи, зазначена справа була розглянута у відсутності ОСОБА_2, при цьому матеріали справи не містять будь - яких даних про те, що він був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи. Наявність в матеріалах справи довідки суду, про те,що він був повідомлений про час розгляду справи через селищну раду не спростовує заяви ОСОБА_2 про те, що він не був повідомлений про час та місце розгляду адміністративної справи. Розглянувши за даних умов справу, суддя допустив порушення гарантованих ст. 268 КУпАП прав ОСОБА_2, що є істотним порушенням закону і підставою для скасування постанови. В зв'язку із викладеним постанова судді Макарівського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції позбавлений права повернути справа на новий судовий розгляд, але має право, скасувавши постанову судді місцевого суду, прийняти нову постанову. Із урахуванням викладеного, заслухавши пояснення, правопорушника ОСОБА_2 та дослідивши у повному обсязі докази, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти у даній справі нову постанову.
Суд вважає доведеним те, що 15 листопада 2010 року о 15 годині 7 хвилин на 50 кілометрі автодороги Київ –Глухів –Банівськ в с. Вертіївка ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Форд» д/н НОМЕР_1 в порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху рухався зі швидкістю 112 км/год, перевищивши встановлену у населеному пункті швидкість на 52 км/год., чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 122, ч. 3 КУпАП. Винність ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, крім пояснень самого правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення у якому викладені обставини вчинення правопорушення.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 122 КУпАП є правильною, оскільки він керуючи транспортним засобом допустив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, перевищивши встановлені обмеження швидкості руху більш як на п’ятдесят кілометрів на годину.
В зв'язку із викладеним суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП.
При призначенні міри адміністративного стягнення, суд керується вимогами ст. 33 КУпАП, якою передбачено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Керуючись ст. ст. 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовільнити частково.
Постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 28 грудня 2010 р. щодо ОСОБА_2 - скасувати.
ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 122, ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян –510( п’ятсот десять)грн.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.