Справа №11-651Головуючий у І інстанціїСливка
Категорія4Доповідач у 2 інстанції Говоруха
03.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
20 липня 2011 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого –судді Беха М.О.,
суддів –Говорухи В.І., Габрієля В.О.
з участю прокурора - Скрипки І.М., засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2009 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Біла Церква, росіянин, громадянин України, маючий на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України до 8-ми років позбавлення волі.
Як зазначено у вироку ОСОБА_1, 09 грудня 2007 року близько 8 години, прийшовши в пошуках своєї дружини –ОСОБА_2, котра після сварки з ним не ночувала вдома, до квартири АДРЕСА_1, в одній із кімнат якої тимчасово мешкав його знайомий ОСОБА_3, застав дружину в ліжку з останнім і на ґрунті ревнощів, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, став наносити останній чисельні удари руками та ногами по голові та по грудях зліва. ОСОБА_3, побоюючись розправи з боку ОСОБА_1, одягнувся і покинув свою квартиру.
Через деякий час ОСОБА_1, припинивши побиття дружини залишив останню в кімнаті одну і також покинув квартиру ОСОБА_3, однак приблизно через 3 години, точний час слідством не встановлений, повернувся до вказаної квартири і знову, на ґрунті ревнощів, став умисно наносити потерпілій чисельні удари руками та ногами по голові, по передній поверхні грудей та тілу.
Нанісши потерпілій велику кількість ударів руками та ногами в голову та в інші частини тіла, спричинивши останній, згідно висновку судово-медичної експертизи № 621-71 від 15.02.2008 року, небезпечні для життя тяжкі тілесні ушкодження у виді крововиливів під оболонками та в шлуночку головного мозку, крововиливів в м’яких покривах голови, синців саден на голові та обличчі, чисельних переломів ребер зліва та справа, крововиливів в м’яких тканинах грудей, пошкоджень печінки, крововиливу в зв’язку шлунково-товсто-кишкову, крововиливів в м’яких тканинах тулуба та кінцівок, синців, саден на тулубі та кінцівках, опіків на грудях, ОСОБА_1 покинув місце події. Потерпіла ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень померла цього ж дня на місці події.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого та доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, просить вирок суду скасувати в
зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі.
Апеляцію обґрунтовує тим, що при призначенні покарання судом не були враховані дані про особу засудженого, який ніде не працює, за місцем проживання характеризується негативно, позбавлений батьківських прав. Крім того, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення тяжких злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив особливо тяжкий злочин, що свідчить про його небажання виправлятися. Також зазначає, що з урахуванням даних про особу засудженого, ОСОБА_1 призначено майже мінімальне покарання, яке є недостатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування, посилаючись на те, що як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, не встановлено його місце перебування в період часу з 9 до 17 години 9.12.2007 року, не перевірялась причетність інших осіб до вчинення злочину. На думку засудженого по справі допущена суттєва неповнота, яка вплинула на висновок суду. Крім того, суд маючи суперечливі докази, постановив обвинувальний висновок, при цьому взяв до уваги покази свідка ОСОБА_4 і відхилив його покази, ніяким чином не мотивувавши прийнятого рішення.
Висновки суду викладені у вироку містять суттєві суперечності, зокрема щодо правильності кваліфікації його дій, оскільки суд приймаючи як за доведену обставину вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, кваліфікує його дії як умисне тяжке тілесне ушкодження, що є порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримку поданої ним апеляції, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції ОСОБА_1 та підтримав клопотання прокурора, що приймав участь в суді 1 –ї інстанції, про відкликання його апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.
До початку розгляду справи відносно ОСОБА_1 прокурор, яким було подано апеляцію, подав клопотання про відкликання апеляції відповідно до ст. 355 УПК України, у зв’язку з чим апеляційне провадження по даній апеляції підлягає закриттю.
Висновок суду 1-ї інстанції про винність засудженого в скоєному відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на повно і обєктивно досліджених в судовому засіданні та належним чином оцінених і наведених у вироку доказах, які зібрані по справі.
В обґрунтування висновку суду про винність ОСОБА_1 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_2 суд обґрунтовано поклав покази потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, висновок судово –медичного експерта про наявність отриманих ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та їх причинний зв'язок зі смертю, а також покази самого засудженого який частково визнав свою вину.
Всупереч твердженням засудженого в судовому засіданні з належною повнотою перевірялись обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та причинний зв'язок між заподіяними засудженим тілесними ушкодженнями і смертю потерпілої. Доводи засудженого про однобічність та неповноту як досудового так і судового слідства та відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, спростовуються зібраними по справі доказами і, зокрема, протоколом огляду місця події, протоколом виїмки, протоколом впізнання та фото таблицею до нього, актом судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_2, висновками експертиз, протоколами відтворення обставин події, показами свідків, протоколами очних ставок між ними та засудженим ОСОБА_1 .
Твердження засудженого про те, що після нанесення потерпілій кількох ударів він пішов і більше протягом дня до будинку не повертався, та те, що він не міг нанести таку кількість ударів і з такою силою в зв’язку з станом свого здоров’я суперечать матеріалам кримінальної справи і повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_11, який бачив ОСОБА_1 безпосередньо біля будинку де потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження і в той час, коли за висновком судово –медичного експерта вони були заподіяні, показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , яким ОСОБА_1 повідомив про те, що побив дружину, яка в результаті втратила свідомість, він намагався робити їй штучне дихання однак це не допомогло, показами свідка ОСОБА_14 –лікаря хірурга , який підтвердивши в судовому засіданні наявність у ОСОБА_1 хронічних захворювань разом з тим заявив, що вони не виключають можливості нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, які були заподіяні потерпілій і спричинили її смерть.
Всебічно перевіривши в судовому засіданні зібрані по справі докази та мотивувавши своє рішення у вироку суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованих йому злочинів і правильно кваліфікував дії засудженого за ст. 121 ч.2 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено з урахуванням характеру та ступені суспільної небезпеки скоєного, обставин справи та даних про особу засудженого.
При цьому судом, про що прямо указано у вироку враховано, стан здоров’я засудженого, що скоєння ним злочину в значній мірі обумовлено аморальною поведінкою потерпілої ОСОБА_2 і зазначені обставини визнані судом такими, що пом’якшують його відповідальність.
Одночасно судом враховано, що засуджений негативно характеризується, вживає наркотичні засоби, підтримує стосунки з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя, раніше неодноразово судимий, позбавлений батьківських прав.
Наведене у своїй сукупності вказує на те, що покарання засудженому призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України і відповідає скоєному.
У зв’язку з наведеним, колегія суддів вважає вирок законним та обґрунтованим, постановленим згідно вимог Закону, підстав для його зміни чи скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційне провадження за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2009 року щодо ОСОБА_1 закрити.
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2009 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення.