Справа №22-ц-4611/11Головуючий у І інстанціїЗуй Т.С.
Категорія45Доповідач у 2 інстанції Березовенко
03.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
20 липня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Сержанюка А.С.,
суддів: Березовенко Р.В., Іванової І.І.,
при секретарі: Хворостяній А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, посилаючись на те, що 28.09.1985 між ним та відповідачкою був укладений шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідачка народила дочку ОСОБА_4, батьком був записаний він. У 1994 році він знайшов листа відповідачки до нього, де вона зізнається у своїй аморальній поведінці. В 1996 році шлюб між ними було розірвано. В 2010 році відповідачка зізналась йому, що зраджувала та дитину народила не від нього. З 1995 року він сплачував аліменти на утримання дитини, але тепер має сумнів у своєму батьківстві. Тому просив призначити по справі генетичну експертизу, у разі виявлення не його біологічного батьківства запис про його батьківство вважати недійсним та стягнути з відповідачки кошти, витрачені на експертизу.
В свою чергу в лютому 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року від шлюбу з ОСОБА_2 народилась дочка ОСОБА_4. Відповідач сплачував аліменти на утримання дитини до досягнення повноліття. На даний час донька досягла повноліття, є студентом 2 курсу юридичного факультету Київського університету туризму, економіки і права. Донька проживає з нею, потребує матеріальної допомоги, відповідач не надає допомоги на навчання доньки. Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів до досягнення нею 23 років.
Ухвалою суду від 11.04.2011 року цивільні справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину були об'єднані в одне провадження.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька було відмовлено.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на період її навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для відповідного віку, починаючи з 03 лютого 2011 року до припинення навчання - 30 червня 2013 року. В решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп. та державне мито в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Відповідно до статті 303 ЦПК України, апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.09.1995 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, під час якого народилась ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Батьком дитини був записаний ОСОБА_2, який на момент народження дитини вважав себе її біологічним батьком.
В 1994 році ОСОБА_2 знайшов лист відповідачки до нього, в якому вона зізнавалась у своїй аморальній поведінці, в підтвердження ОСОБА_2 надав ксерокопію листа. З цього часу сторони разом не проживають, а 17.07.1996 року шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Фастівського міського суду.
В 1995 році ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання доньки, ОСОБА_2 весь час регулярно сплачував аліменти до повноліття доньки.
В 2010 році під час розмови між сторонами ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_2, що народила дитину не від нього. Вказана обставина змусила ОСОБА_2 звернутись до суду з позовом про оспорювання батьківства.
Ухвалою суду була призначена генетична судово-медична експертиза, проведення якої було доручено Київському міському бюро судово-медичних експертиз, експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків. Згідно висновку експерта від 28.12.2010 року ймовірність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 складає не менше 99,999999 %; таким чином біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 практично доведено.
02.12.2010 року ОСОБА_4 виповнилось 18 років, з цього часу виплата аліментів на неї припинилась. ОСОБА_5 продовжує навчання, є студентом 2 курсу юридичного факультету Київського університету туризму, економіки і права. Згідно довідки термін навчання з 01.09.2009 р. по 30.06.2013 р.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з урахуванням конкретних обставин справи, на думку колегії суддів, вірно керувався ст.ст. 199, 200, 201 Сімейного Кодексу України та дійшов вірних висновків щодо недоведеності та необгрунтованості вимог про оспорювання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька і відсутності законних підстав для їх задоволення.
Одночасно суд першої інстанції дійшов також вірного висновку щодо задоволення частково позовних вимог про стягнення аліментів на повнолітню дитину, поскільки батьківство ОСОБА_2 було встановлено, то з нього слід стягнути аліменти на утримання ОСОБА_4. Суд першої інстанції вірно не погодився з розміром аліментів, визначеним ОСОБА_3 - 1/3 частина всіх видів заробітку, та строком, протягом якого вона просить стягувати аліменти, а саме - до досягнення донькою 23 років. Так як аліменти стягуються на утримання однієї дитини, суд першої інстанції правильно вважав за доцільне стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Також, суд першої інстанції вірно врахував, що на момент закінчення навчання, ОСОБА_4 виповниться лише 20 років, тому на вимогу ст. 199 СК України аліменти підлягають стягненню саме до закінчення строку навчання, а не до досягнення дитиною 23 років.
Апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення не містить.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: А.С.Сержанюк
Судді: Р.В.Березовенко
І.В.Іванова