Справа №22-ц-4565/11Головуючий у І інстанціїОрел А.С.

Категорія47Доповідач у 2 інстанції Березовенко

03.08.2011

УХВАЛА

Іменем України

27 липня 2011 року                                                                                       м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді:Сержанюка А.С.,

суддів: Березовенко Р.В., Рудніченко О.М.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 26 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши  матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2011 року до суду звернулася ОСОБА_4 з позовною заявою до ОСОБА_3 з вимогами стягнути з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 35% щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Свої вимоги мотивувала тим, що згідно рішення про розірвання шлюбу дитина після розірвання шлюбу проживає з нею. За домовленістю з батьком дитини та його матір'ю, дитина періодично знаходиться у матері відповідача, що пов'язано з характером її роботи. Зазначений нею розмір аліментів необхідно стягнути з урахуванням матеріального становища її та відповідача, віку дитини, зростання цін на продукти харчування та одяг для дитини, розмір прожиткового мінімуму для дітей та рівень інфляції.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 26 квітня 2011 року позов було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, починаючи з 22 березня 2011 року, до його повноліття. Допущене негайне виконання рішення суду в межах платежу аліментів за один місяць та стягнуто з   відповідача   51  грн.   судового   збору   та   120   грн.   витрат   на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі  апелянт просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що  апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка і відповідач перебували у шлюбі, зареєстрованому 11 жовтня 2003 року, який розірвано за рішенням Славутицького міського суду від 30.03.2011 р., що набрало законної сили 10 квітня 2011 року (справа №2-137/2011). Від шлюбу подружжя має дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області.

Як видно зі змісту рішення суду про розірвання шлюбу (справа № 2-137/2011) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 батьки дитини домовились, що після розірвання шлюбу дитина залишиться проживати з матір'ю, а батько буде брати участь у її вихованні та утриманні.          

Згідно довідки ф. №3 місце проживання матері дитини, - позивачки у справі, зареєстроване у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, наймачем якої є її мати, з 22.09.2004 р.

Відповідач стверджував, що дитина після розірвання шлюбу проживає з ним і перебуває повністю на його утриманні, посилаючись на довідку ф.№3, згідно якої місце проживання його дитини зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2, у квартири наймачем якої є його мати.

Крім того було встановлено, що сторони після одруження та народження дитини всі проживали у квартирі, яка належить матері відповідача. Після розірвання шлюбу позивачка повернулась жити до квартири своєї матері, а колишній чоловік фактично перейшов проживати до іншої жінки. Позивачка працює в кафе і за характером роботи має обмежені можливості догляду за дитиною. Дитина звикла проживати у квартирі матері відповідача, яка за домовленістю між ними займається вихованням та доглядом дитини під час її зайнятості на роботі. В інший час дитина знаходиться з позивачкою за місцем її постійного проживання і вона займається її вихованням і утриманням.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивачки алімента на утримання сина, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правильно керувався ч.2 ст.151, ч.1 ст.160, ст.ст.180-183, ч.1 ст.257 СК України та виходив з того, що доводи відповідача про те, що дитина постійно проживає з ним і перебуває на його повному утриманні не грунтуються на законі та досліджених доказах, а тому відповідач саме у цій частині і в цьому розмірі повинен сплачувати аліменти на утримання сина, оскільки рішенням суду за його згоди було визначено місце проживання дитини з матір»ю і будь-яких позовів, щодо зміни місця проживання дитини ним не заявлялося.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

В апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.

Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

  Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Славутицького міського суду Київської області від 26 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:                                                                                А.С.Сержанюк

Судді:                                                                                                   Р.В.Березовенко

                                                                                                      О.М.Рудніченко