Справа № 11-240/11Головуючий у 1-й інстанції  Дудяк С.В.

Категорія -  ч.1 ст.122 КК України      Доповідач - Коструба Г.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 серпня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючої - Коструби Г.І.

Суддів -   Кунця  І.  М.,  Іващенка  О.  Ю.,  

з участю прокурора          - Гузіка Й.М.

потерпілого - ОСОБА_1

представника - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та ст. пом. прокурора Заліщицького району Тернопільської обл. на вирок Заліщицького районного суду від “10” червня 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаїва, прож. в АДРЕСА_1, укр., гр. України, із освітою 8 класів, неодружений, не працює, призовник, не судимий, -

засуджений за ч.1 ст.122 КК України до одного року обмеження волі.

Цивільний позов задоволений повністю. З ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_1 стягнуто 5 000 грн. моральної шкоди та 700 грн. судових витрат.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 12 березня 2011 р. біля 21 год. на вулиці с. Рожанівка Заліщицького району в ході суперечки с ОСОБА_1 наніс йому один удар кулаком по обличчю, а коли останній впав на дорогу, ОСОБА_3 наніс йому ще один удар кулаком по потиличній ділянці голови, від якого потерпілий втратив свідомість, тобто умисно заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати і постановити нове рішення, яким справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину, оскільки він діяв в стані необхідної оборони з метою захистити своє життя і здоров’я. Вважає, що обвинувальний вирок відносно нього ґрунтується на поясненнях лише самого потерпілого, його товаришів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також висновку судово-медичної експертизи про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень. Фактично не оцінив суд і докази, які спростовують його вину, та не проаналізував будь-які з них взагалі. Не враховано судом і те, що він також отримав тілесні ушкодження, а потерпілий ОСОБА_1 в день їхнього конфлікту перебував в стані алкогольного сп’яніння.

Ст. помічник прокурора Заліщицького району в апеляції та змінах до неї також просить скасувати вирок суду та направити справу на новий судовий розгляд, оскільки суд при розгляді справи порушив вимоги ст.334 КПК України щодо мотивувальної частини вироку, яка в даному випадку не відповідає матеріалам кримінальної справи.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав змінену апеляцію та просить скасувати вирок суду, потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які заперечують проти задоволення апеляцій ст. пом. прокурора та засудженого, ознайомившись з матеріалами справи та доводами апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція ст. пом. прокурора Заліщицького району підлягає до повного задоволення, а апеляція засудженого ОСОБА_3 –до часткового.

Як вбачається із змісту ст.334 КПК України щодо мотивувальної частини вироку “Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, вказаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою –підстави для цього”.

Аналогічно, згідно з роз’ясненнями, що містяться у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 “Про визнання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку” (з наступними змінами), мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов’язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів”.

Районний суд, формулюючи в мотивувальній частині вироку обвинувачення ОСОБА_3, всупереч вимогам ст.334 КПК України його не конкретизував тобто не зазначив мотивів злочину.

Всупереч вимогам ст.ст. 298, 328 КПК України суд розглянув і цивільний позов, який був пред’явлений потерпілим вже в кінці судового слідства, в той час як згідно вимог закону він повинен бути пред’явлений під час розслідування справи або в процесі судового її розгляду, але до початку судового слідства, оскільки пред’явлення позову в процесі або після дослідження доказів у суді першої інстанції робить неможливим доказування підстав і розміру заявленого позову.

Незрозуміло з протоколу судового засідання, коли була вручена підсудному копія обвинувального висновку і чи була взагалі вручена, хоча вона вручається підсудному під розписку не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, як це вимагається ч.1 ст.254 КПК України, а її невручення чи вручення в строк, менший як за три дні до розгляду справи в судовому засіданні тягне за собою відкладення справи відповідно до вимог ст.286 КПК України.

Керуючись ст.ст. 365, 370 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ст. помічника прокурора Заліщицького району задовольнити повністю, а апеляцію засудженого ОСОБА_3 –частково.

          Вирок Заліщицького районного суду від 10 червня 2011 року відносно ОСОБА_3 –скасувати, а кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Г.І. Коструба