2-а-534/2011р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          18 лютого 2011 року                                                              м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Лизенко І.В., розглянувши адміністративну справу у порядку скороченого провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання до вчинення певних дій, -  

встановив:

Вказаний позов був поданий позивачем до Лисичанського міського суду 01.02.2011 року. У позові позивач зазначив, що має правовий статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач має виплачувати йому підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак таке підвищення протягом 2010-2011 років в повному обсязі йому не виплачується. Просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати його виплатити недоплачену у повному обсязі щомісячну надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

Представник відповідача 14.02.2011 року подав до суду заперечення, у яких позов не визнав. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що з 1 січня 2007 року було передбачено підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, тільки дітям війни, які є інвалідами. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише у статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому частиною третьою цієї ж статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Позивачу проведено підвищення до пенсії з 01.01.2008 року у розмірі 10% від прожиткового мінімуму згідно внесених змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 року -48,10 грн., з 01.07.2008 року -48,20 грн., з 01.10.2008 року -49,80 грн.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення та довідкою УПФ України в м. Лисичанську.

Згідно довідки про розмір отриманого позивачем підвищення до пенсії, виданої УПФ України в м. Лисичанську, підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року нараховано та виплачено у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від  18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Посилання відповідача на те, що величина мінімальної пенсії за віком не застосовується до правовідносин, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд не бере до уваги, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком є єдиною соціальною гарантією для усіх непрацездатних громадян, та відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05.10.2000р. №2017 та до Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999р. №966 він не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскільки обмеження цих норм тягне за собою не тільки порушення права позивача, встановленого спеціальним законом, а ще й порушення його конституційних прав, передбачених ст. ст. 22, 46, 48 Конституції України.

Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року (із змінами від 13 травня 2010 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня —695 гривень, з 1 квітня —706 гривень, з 1 липня —709 гривень, з 1 жовтня —723 гривень, з 1 грудня —734 гривень.

Статтею 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня –750 гривень, з 1 квітня –764 гривень, з 1 жовтня –784 гривень, з 1 грудня –800 гривень.   

Враховуючи, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є чинною у наведеній вище редакції на цей час і відповідачем Закон до цього часу не застосовується, то позовні вимоги за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року є обґрунтованими.

На підставі викладеного, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 2, 11, 99, 159-163, 183-2 КАС України суд, -   

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання до вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як «дитині війни»за період з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року включно в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як «дитині війни»згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року включно в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 03 (три) гривні 40 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цієї постанови.

          Суддя:                                                                                І.В. Лизенко