Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-7041\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Гарбуз О.А.

99                                Доповідач Франко  В. А.   

УХВАЛА

Іменем України

27.07.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          Головуючої судді –Белінської І.М.

          Суддів –Гайсюка О.В., Франко В.А.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1, розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення пенсії, як дитині війни.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

29 березня 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом про зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення пенсії, як дитині війни.

Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2010 року позов задоволено частково. Суд, розглянувши справу в порядку письмового провадження, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.  

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Довідкою відповідача підтверджується, що позивачу нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії, але в меншому розмірі, ніж передбачено Законом. До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.

Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Крім того, враховуючи положення ч.2 ст. 152 Конституції України, та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 року та від 22 травня 2008 року «10-рп/2008 року, суд правильно з урахуванням  строку позовної давності,  визначив періоди, за які необхідно проводити перерахунок.

В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області відхилити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:

Судді: