Судове рішення #17174786

Апеляційний суд Кіровоградської області



Справа №  22а-7297/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Степанова С.В.

99                              Доповідач Франко  В. А.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.07.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          Головуючої судді –Белінської І.М.

          Суддів –Гайсюка О.В., Франко В.А.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1, розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,-

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

Встановила:

           06 серпня 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.

Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії не нараховувалося та не виплачувалося, просить визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по день ухвалення рішення суду.

          У порядку письмового провадження, рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2010 року позов задоволено частково.                       

Суд зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з 9 липня 2007 року в подальшому виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та з урахуванням фактично отриманих сум.

У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.    

          Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

          Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

          Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги, поданої управлінням Пенсійного фонду немає.  

          Встановлено, що позивач відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”набув статусу дитини війни.

          Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, гарантоване статтею 46 Конституції України, є визначальною для вирішення даного спору.

 У 2007-2008 роках управлінням Пенсійного фонду позивачу не нараховувалися кошти, передбачені статтею 6  Закону України  “Про соціальний захист дітей війни”, у встановленому цією нормою розмірі.

При вирішенні справи суд обгрунтовано виходив з того, що рішеннями   Конституційного  Суду України  №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та №10-рп від 22 травня 2008 року положення Законів України “Про державний бюджет України на 2007 рік”та “Про державний бюджет України на 2008 рік”, якими відповідно було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та внесено зміни до неї, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату підвищення до пенсії дітям війни не є підставою для відмови у позові, оскільки реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань.  

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення частини 3 статті 28 цього Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Зазначивши в постанові про зобов’язання відповідача здійснювати щомісячне нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу з 09 липня 2007 року і в подальшому, суд першої інстанції вийшов за межі позову, адже позивач просив зробити перерахунок з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по день ухвалення рішення суду, тобто по 06 вересня 2010 року.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів яке базується  на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

         Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.

         Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права , що є підставою для зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись  ст. ст. 195, 197, п.2 ч.1 ст. 198,  п.1 ч.1 ст. 201 КАС  України, колегія суддів,-         

                            

                                                    ПОСТАНОВИЛА :

             Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі    Кіровоградської області  –задовольнити частково.             

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2010 року  –змінити.

Позов задовольнити частково.

Визнати  протиправною бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України в  Долинського районі  Кіровоградської області щодо нездійснення підвищення та виплати до пенсії соціальної допомоги ОСОБА_2 на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 06 вересня 2010 року.        

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі   Кіровоградської області здійснити щомісячне нарахування та виплату підвищення до пенсії соціальної допомоги ОСОБА_2 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  відповідно до ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 06 вересня 2010 року з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.        

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття  і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів,  з дня отримання її копії .                                                                                                                                              

Головуючий   суддя :

Судді :





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація