Справа № 2а-225

2011 року

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2011 року  суддя Ленінського районного суду м.Луганська Бугера О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська  про визнання дій неправомірними та про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В 2010 році позивач звернулась  з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Луганській області в якому зазначив, що вона  має правовий статус „дитини війни”, відповідачем її  не виплачувалося підвищення до пенсії в повному обсязі, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів з 01.01.2010 року по 09.06.2010 року, визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати  Управління Пенсійного фонду в Луганській області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2010 року по 09.06.2010 року.

Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за її  відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи його було сповіщено належним чином, але ним було подано заяву, у який просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок   коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.  

             Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.     

           Позивач –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни (а.с.7, 8, 9).

           Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

           Відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№107-VI від 28.12.2007 року були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме стаття 6 була викладена в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».  

           Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про  державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№107-VI від 28.12.2007 року зазначені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).  

          Рішення Конституційного Суду  України  у  цій  справі  має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,  які виникли  внаслідок дії положень  Закону  України  "Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнаних неконституційними.  

          Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнаються і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.  

           Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.  

           За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.  

          Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.  

          Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач як особа що має правовий статус «дитина війни», має право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії з  01 січня 2010  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті зазначеного підвищення передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у відповідний період є незаконними.    

           Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

           Відповідно до  ч.1 ст. 2 закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується до встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

           Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року за № 2154-VI, який набрав чинності з 01 січня 2010 року,   встановлений прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 01 січня -695 грн.; 01.04.-706 грн., з 01.07. -709 грн., з 01.10.-723 грн.  

           Виплата позивачу підвищення пенсії повинна відбуватися за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

           Згідно положень ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.   

          Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень. Суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.) Позивачем був оплачено при подачі позову 3 гривень 40 копійок, зазначена сума підлягає стягненню.

            На підставі Рішення Конституційного Суду України  №6-рп/2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 3, 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд -  

ПОСТАНОВИВ:

                 Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

                Поновити ОСОБА_1  пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2010 року по теперішній час.  

               Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1  щомісячної соціальної допомоги  згідно закону України  «Про соціальний  захист  дітей війни»неправомірною.

                Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити  за рахунок коштів Державного бюджету України перерахунок та виплату ОСОБА_1  підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01 січня 2010 року по 09 червня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судові витрати по сплаті судового збору, що було сплачено останнім при подачі позовної заяви у розмірі 3 гривні 40 копійок.     

               Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Особи, які  брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя:                                                                                                              О.В. Бугера