Судове рішення #17174664

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  11-525/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Паламарчук

Категорія - 42        Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 19.07.2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:  

                    головуючого судді: Драного О.П.,                                             

                    суддів: Петрової І.М., Гончара В.М.,

                   за участю прокурора: Єрьоменка О.В.,

                   захисника - адвоката: ОСОБА_2

                   засудженого: ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Олександрійського району та захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від        11 квітня 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ганівка Петрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта початкова загальна, не працюючого, неодруженого, проживаючого у АДРЕСА_1, такого, що немає судимостей,  

засуджено за ч.1 ст.286 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом 3 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Постановлено стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3000 гривень моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 2000 гривень моральної та 10 137 гривень 44 копійки матеріальної шкоди, а всього 12 137 гривень 44 копійки та на користь держави 859 гривень 20 копійок судових витрат.

Вироком Олександрійського міськрайонного суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 14 жовтня 2010 року близько 15 годин він, не маючи реєстраційних документів та посвідчення водія відповідної категорії на        право керування транспортним засобом, керуючи мотоциклом МТ-10-36 реєстраційний номер НОМЕР_1 з несправною гальмівною системою та наднормативним зносом шин, рухаючись по вул. Залізничній у с. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області, не витримав безпечний боковий інтервал під час зустрічного роз'їзду, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати мотоциклом, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21099 реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, який рухався йому назустріч, чим грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: п.1.2 в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п.1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.1 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; б) реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон; п.10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.11.2 нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини; п.12.1 під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.13.1 водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п.13.3 під час зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху; п.31.4 Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: п.31.4.1 Гальмові системи; а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника; п. 31.4.5 колеса і шини: а) шини мають залишкову висоту малюнка протектора у мотоциклів менше 0,8 мм.

Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, які викликали розлад здоров'я строком більш ніж на 21 добу, у вигляді перелому лівого надколінка.

В апеляції захисник-адвокат ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати  та закрити провадження у кримінальній справі відносно ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочину, на підставі ч.1 п.2 ст.6 КПК України та скасувати міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд.

Мотивує свої доводи тим, що по факту порушення ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України справа була порушена з урахуванням формальних обставин справи, а саме: внаслідок пошкодження ним автомобіля ВАЗ 21099, власником якого є - ОСОБА_6, що не охоплюється ознаками злочину, передбаченого ст.286 КК, а показання ОСОБА_4 стали основною базою доказів, покладених в основу обвинувального висновку, а потім і у вироку суду.

Крім того, зазначає, що у відібраних поясненнях 14.10.2010 року інспектором з оформлення ДТП старшим лейтенантом міліції Котиковим К.М., ОСОБА_5, пояснив, що як водій автомобіля під час ДТП тілесних ушкоджень не отримав. Про те, що ОСОБА_4 був пасажиром та що отримав травму - ніде не зазначено, а у черговій частині райвідділу Олександрійського УМВС України Кіровоградської області відсутній рапорт-реєстрація, як і в матеріалах кримінальної справи про звернення ОСОБА_4 до Олександрійської центральної районної лікарні, про те, що 15.10.2010 року він отримав перелом надколінника у ДТП, та саме в якому ДТП, рентгенівський знімок на ім'я ОСОБА_4, який не ідентифікує свою належність саме конкретній особі, на ньому зроблена лейкопластирем наклейка, замість напису справжнього прізвища потерпілого зазначено - ОСОБА_4, тому не може бути використаний як доказ вини ОСОБА_3

Також, посилається на те, що проведений огляд місця події - процесуально закріпивший фактичну інформацію стосовно механізму дорожньо-транспортної пригоди й обстановки здійснення ДТП, не містить даних про те, що потерпілий ОСОБА_4 - перебував на момент зіткнення в кабіні автомобіля, а детальний огляд місця події при ДТП вказав на відсутність слідів шин (сліди гальмування, юзу і т. д.), які були залишенні на місці події.

Однобічні дії суду, упереджений підхід до оцінки доказів та до ОСОБА_3 є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, висунуте проти ОСОБА_3, а кримінальне обвинувачення на досудовому слідстві було необгрунтованим. На початковому етапі розслідування, основні слідчі дії проводилися без участі ОСОБА_3, а докази, здобуті завдяки вищевказаним порушенням, було покладено в основу обвинувального висновку в цій справі.

При ухваленні вироку, суд також не взяв до уваги, що у матеріалах справи відсутній страховий поліс цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням (за дорученням) ОСОБА_5 Також, судом у вироку залишено поза увагою і незаконне вилучення посвідчення водія категорій В, С та С І у ОСОБА_3, ні протокол, ні акт вилучення цього посвідчення водія не складалися, а матеріали автотоварознавчої експертизи автомобіля, а саме: висновок № 4498/27 від 26.11.10 р., де зазначені ціна експертизи 859,20 грн. (ас.79), та вартість відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_5 становить 10 137,44 грн. (ас.84), не є належними та допустимими доказами.

Заслухавши доповідача, думку прокурора який заперечував проти апеляції

захисту, засудженого ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_2 в його інтересах, які підтримали апеляцію, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

          

Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_3  у вчинені злочину за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав всебічну, повну та об’єктивну оцінку.

Крім часткового визнання засудженим своєї вини у вчиненому, його вина також підтверджується показаннями допитаними у ході судового слідства потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с.179-180).  

Також, вина засудженого підтверджується й іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду справи, а саме: змістом протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою ДТП від 14.10.2010 року (а.с. 6-9); протоколом огляду мотоцикла 14.10.2010 року на місці зіткнення, в ході якого було виявлено деформацію крила бокового причепу та самого причепу (а.с 10); протоколом огляду автомобіля 14.10.2010 року на місці зіткнення, в якому зазначено, що було деформовано передній капот, передній бампер, переднє праве крило, розбиті передні права та ліва фари, вантаж та пасажири відсутні (а.с. 11); довідкою Олександрійської ЦРЛ про те, що підсудний знаходиться в травматології з 14.10.10 року з діагнозом: з/перелом обох кісток правої гомілки у верхній треті із зміщенням (а.с. 14); довідкою Олександрійської ЦРЛ про те, що 15.10.10 року ОСОБА_4 звернувся до травматолога, діагноз: перелом надколінка зліва (а.с. 16); актом судового-медичного обстеження (дослідження) № 923 від 18.10.10 р. та висновком експерта № 1025 від 27.11.2010 р. про те, що у ОСОБА_4 було виявлене ушкодження у вигляді перелому лівого надколінка, яке могло виникнути від дії тупого твердого предмету чи удару об такий, в тому числі і при ДТП, та несе ознаки середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я на термін понад 21 добу (а.с. 18-19, 51-52); протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5, (а.с. 42); висновком автотехнічної експертизи мотоцикла № 4515/18 від 15.11.2010 року; колеса з ножним приводом знаходилась в технічно справному стані і дозволяла водію знижувати швидкість з відомою йому ефективністю аж до зупинки і без відмовлень, що виявляються раптово (а.с. 57-59); висновком автотехнічної експертизи автомобіля № 4510/18 від 11.11.2010 року про те, що автомобіль перебував в справному стані (а.с. 64-65); висновком транспортно-трасологічної експертизи № 4516/19 від 19.11.2010 року (а.с. 70-74); висновком автотехнічної експертизи № 4884/18 від 26.11.2010 року (а.с. 92-94); висновком судово-медичного експерта № 1093 від 20.12.2010 року (а.с. 110-112); долученими до справи фотографіями автомобіля, з яких видно, що в нього було пошкоджено передню частину; оглянутою рентгенограмою № 7222 від 15.10.2010 року Олександрійської ЦРБ на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, з якої вбачається наявність перелому лівого надколінка; листом №1121 від 29.03.2011 року головного лікаря міської лікарні №1 м. Олександрія про те, що при наявності перелому надколінка нижнього полюсу без зміщення передбачене консервативне лікування гіпсова пов'язка - 4 тижні; листами № 403 від 14.03.2011 року головного лікаря Олександрійської ЦРЛ про те, що ОСОБА_4 дійсно звертався за медичною допомогою до лікаря травматолога та знаходився на амбулаторному лікуванні з 15 до 25.10.2010 року (11 днів) з діагнозом: забій лівого колінного суглобу, перелом нижнього полюсу надколінка зліва.

На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого     ч.1 ст.286 КК України, кваліфікувавши його дії, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу засудженого, який неодружений не працює, такий що немає судимостей, за місцем проживання характеризується позитивно та призначив йому покарання, із застосуванням положень ст.75 КК України, яке є достатнім і необхіднім для можливого виправлення.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково призначив засудженому ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, оскільки ОСОБА_3 такого права не мав, відповідно і не міг бути його позбавлений.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, -

У Х В А Л И Л А:

          Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

          Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2011 року стосовно засудженого ОСОБА_3 в частині призначеного покарання змінити.

          Виключити з резолютивної частини вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2011 року призначене додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

          

Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація