Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-5390\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Ведющенко В.В.
99 Доповідач Письменний О. А.
УХВАЛА
Іменем України
03.06.2011 колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Полежая В.Д.
суддів - Чельник О.І.
Письменного О.А.
розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2009 року за адміністративними позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Позивачі звернулися до суду з адміністративними позовами до Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2008 року та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі нарахувати та виплатити недоплачену їм як дітям війни щомісячну державну допомогу за 2006-2008 роки.
Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачам підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за липень-грудень 2007 року та травень –грудень 2008 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і не перераховувалися управлінню Пенсійного фонду, проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України “Про прожитковий мінімум”передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а ч. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Доводи щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У справі “Кечко проти України”Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Крім того, враховуючи положення ч.2 ст.152 Конституції України, та рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд правильно визначив період, за який необхідно проводити перерахунок.
На застосуванні наслідків пропушення строків звернення до суду відповідач не наполягав в суді першої інстанції що позбавило суд процесуальної можливості розглядати справу з урахуванням вимог ст.100 КАС України.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1.ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Залишити апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі без задоволення, а постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2009 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді