Справа № 2-4355/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М         У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого  судді                          - Букіної О.М.

при секретарі                                    - Возному М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалось через різницю в поглядах на життя, у зв’язку з чим між ними постійно виникали непорозуміння з різного приводу, сварки, які привели до взаємного відчуження.

Позивачка зазначає, що протягом останніх чотирьох років вони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  

Тому вважає, що їх шлюб розпався остаточно і поновити його неможливо.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі і погодився на розірвання шлюбу з позивачкою, також вважаючи збереження шлюбу неможливим. Наслідки визнання позову йому відомі.

Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Сторони зареєстрували шлюб 01.11.2002 року, від цього шлюбу мають сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Протягом останніх чотирьох років сторони спільного господарства не ведуть, не підтримують шлюбних відносин, проживають окремо, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  

Майнового спору на даний час між сторонами немає. Дитина залишається проживати разом з матір’ю.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що є законні підстави  для задоволення позовних вимог, т. я. відносини, що склались між подружжям, носять стійкий характер, шлюб між сторонами розпався і його збереження неможливо.

За таких обставинах збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст.110, 112 СК, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1565  від 01.11.2002 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвати.

Апеляційна  скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: