КОПІЯ

Справа № 11- 28, 2008 року                                  Головуючий в 1-й інстанції

                                                                            Шклярук В.М.                                          

Категорія: ст.121 ч.2  КК України                        Доповідач Бойко Л.В.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

16 січня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі: 

                                 Головуючого-судді Шершуна В.В.

                                 суддів Бойко Л.В., Дуфнік Л.М.

                                 з участю прокурора Леськіва В.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дунаєвецького районного суду від 13 листопада 2007 року.

      Цим вироком

                    ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець та мешканець с. Великий Жванчик Дунаєвецького району,  громадянин України, українець, з середньою освітою, непрацюючий, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, несудимий,                

засуджений за ч. 2  ст.121 КК України на 7 років позбавлення волі.

Утримується під вартою. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 07.08.2007 р.

Питання про речові докази вирішено відповідно до закону.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 06 серпня 2007 року біля 2 години він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання, у будинку під час суперечки зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 заподіяв їй тяжкі тілесні ушкодження, від який вона померла 09 серпня 2007 року.

В апеляції засуджений просить пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши ст.69 КК України, оскільки суд не врахував, що він сам викликав швидку допомогу, сприяв розкриттю злочину, приймав участь у бойових діях в Афганістані, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи.

Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав доводи своєї апеляції, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів, -

з н а х о д и т ь:

Апеляцію засудженого не підлягаючою задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України в апеляції не оспорюється і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими у судовому засіданні й детально викладеними у вироку доказами. Ці дії засудженого кваліфіковані вірно.

Що стосується призначеного засудженому покарання, то підстав для його пом'якшення і задоволення апеляції засудженого колегія суддів не вбачає. При призначенні покарання суд урахував обставини, що пом'якшують покарання, на які є посилання в апеляції і призначив мінімальний строк покарання, передбачений законом за цей злочин. Підстав для застосування ст.69 КК України і призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, як просить засуджений, колегія суддів не знаходить.

Розглядаючи справу в повному обсязі, колегія суддів уважає необхідним виключити з вироку суду, з обставин, що обтяжує покарання - тяжкі наслідки, завдані злочином, оскільки в даному випадку ця обставина є ознакою злочину, що впливає на кваліфікацію скоєного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                                      у х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Дунаєвецького районного суду від 13 листопада 2007 року відносно нього - без зміни.

Виключити з вироку посилання на тяжкість наслідків, як на обставину, що обтяжує покарання.

Головуючий-суддя /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                         М.С. Матущак