Справа №  1-408/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 червня 2011 року  

Святошинський районний суд   м. Києва

в складі:

    головуючого судді:           Бандури І.С.

    при секретарі:                 Ковальчук В.В., Лебеді В.В.

    з участю прокурора:        Устименко О.І.

    захисника:                       ОСОБА_1

    потерпілого:                     ОСОБА_2

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр. України, освіта середня, не одруженого, раніше судимого 20 лютого 2002 р. Святошинським районним судом м. Києва за ст. 229-6 ч. 1 КК України (в редакції 1960року), ст. 186 ч.1, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробовуванням, іспитовим строком на 3 роки, 29.08.2003 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 187 ч.2, 296 ч.1, 185 ч.2, 70,71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 26 серпня 2010 року по відбуттю строку покарання, не працюючого, за ст. 185 ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 26.12.2010 року, приблизно в 00 годин 40 хвилин, з проникненням у житло в АДРЕСА_1, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить гр-ну ОСОБА_2

При цьому. ОСОБА_4 26.12.2010 року, приблизно в 00 годин 40 хвилин, знаходячись за місцем свого мешкання, в приміщенні квартири АДРЕСА_1, вирішив скоїти крадіжку чужого майна з кімнати, в якій згідно договору оренди житлового приміщення мешкав гр-н ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 підійшов до дверей кімнати і відкривши двері, проник до приміщення кімнати. Побачивши, що гр-н ОСОБА_2, спить. ОСОБА_4. з метою обернення на свою користь та особистого збагачення таємно викрав чуже майно, яке належить гр-ну ОСОБА_2, а саме мобільний телефон «Нокіа 27 10С», ціною 800 гривень, з сім-карткою  оператора мобільного зв»язку «Лайф», яка для потерпілого матеріальної цінності не представляє, на рахунку якої було 21 гривня, а всього майна на загальну суму 821грн.

З викраденим чужим майном ОСОБА_4 з місця скоєння злочину втік, завдавши потерпілому гр. ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину  визнав частково, та пояснив що він  26.12.2010 року, приблизно в 00 годин 40 хвилин, зайшовши в кімнату АДРЕСА_1, де на

той час перебував ОСОБА_2, та взяв його мобільний телефон з його дозволу, він не збирався його викрадати, а мав намір закласти його в ломбард, а потім викупити та повернути, про що потерпілий знав.

Крім часткового визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненні злочину повністю доведена показами потерпілого, свідків, та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Так допитаний в судовому засіданні потерпілий гр. ОСОБА_2 пояснив, що в ніч з 25.12.2010 року на 26.12.2010 року, він перебував в своїй кімнаті АДРЕСА_1, яку він винаймає згідно договору оренди жилого приміщення. Також разом із господаркою даної квартири також мешкає її онук ОСОБА_4, який тільки нещодавно був звільнений з місць позбавлення волі і ніде не працює. Так 25.12.2010 року приблизно в 22 годин він ліг спати. Через деякий час він прокинувся від стороннього шуму, стуку вхідних дверей в його кімнаті та увімкнувши світло побачив, що вже 00 годин 40 хвилин 26.12.2010 року. Оглянувши кімнату, він виявив відсутність на кріслі свого мобільного телефону «Нокіа 2710С». Після цього він відразу вийшов до коридору вказаної квартири та побачивши ОСОБА_5 йому стало зрозумілим, шо її онук ОСОБА_4 залишив приміщення квартири. Після цього прийшовши до висновку, що його мобільний телефон вкрав саме ОСОБА_4, він ліг спати, думаючи, що вранці ОСОБА_4 поверне телефон, але такого не трапилось і тоді він звернувся із письмовою заявою до міліції про скоєний відносно нього злочин. У зв'язку з тим, що викрадений мобільний йому було згодом повернутий в повній комплектації разом із сім-карткою, то цивільного позову він до ОСОБА_3, не заявляв

Допитана в судовому засіданні свідок гр. ОСОБА_6. пояснила, що 26.12.2010 року вона була запрошена до службового кабінету розташованого на другому поверсі Святошинського РУ для участі в якості понятого під час поверхневого огляду чоловіка який назвався ОСОБА_4 Годі в її присутності* та вприсутності іншого понятого у ОСОБА_3 із задньої правої кишені його штанів було вилучено сім-картку мобільного оператора «Лайф» та квитанцію з ломбарду «Скарбниця» на мобільний телефон «Иокіа 27ЮС», яка була видана на ім'я ОСОБА_7 Після цього в її присутності вилучені речі були поміщені в полімерний пакет, який обв'язали ниткою, кінці якої було скріплено печаткою. Також по даному факту був складений відповідний протокол, зміст якого вона засвідчила своїм підписом.

Допитаний  в судовому засіданні  свідок гр. ОСОБА_8 дав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_6

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка гр. ОСОБА_9 вбачається, що 26.12.2010 року в нічний час йому на мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_4 та попросив про зустріч. Під час розмови ОСОБА_4 попросив його про допомогу, а саме - щоб закласти під його паспорт мобільний телефон, бо йому потрібні були гроші. На прохання ОСОБА_3 він погодився та приїхавши до ломбарду «Скарбниця», який розташований по вул. Щербакова, 45 в м. Києві, отримав від ОСОБА_3 мобільний телефон, який заклав під свій паспорт, а отримані за телефон 200 гривень надав останньому. Вже пізніше йому стало відомо, що даний телефон викрадений і належить зовсім іншій особі, про що йому до цього не було відомо.

(а.с. 67-68)

Крім показів потерпілого та свідків вина обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому складі злочину повністю підтверджується іншими зібраними у справі доказами, а саме:

- постановою про визнання та прилучення до кримінальної справи речових доказів від 28.12.2010 року та 29.12.2010 року;

(а.с. 53,55)

- постановою та протоколом про проведення виїмки від 29.12.2010 року, згідно яких з ломбарду ПТ ЗТ «Скарбниця» було вилучено мобільний телефон «ІМокіа 27 ЮС», який заклав ОСОБА_7 за проханням ОСОБА_3

(а.с.51,52)

- протоколом очної ставки від 27.12.2010 року проведеної між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_2;

(а.с. 46-48)

При таких обставинах суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, повністю доведена, а тому  злочинні дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК  України  за ознакою  “таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно,  з проникненням у житло”.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що він раніше судимий,  відбував покарання в місцях позбавлення волі, не знаходячи обставин які пом’якшують покарання, обставини, які обтяжують покарання – рецидив злочинів,  а тому суд вважає, що покарання підсудному ОСОБА_3, слід призначити у виді позбавлення волі в кримінально- виконавчій установі, оскільки його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Речові докази вирішити у відповідності до вимог ст. 81, 330 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись  ст. ст. 323, 324 КПК  України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст. 185 ч.3 КК України  і призначити йому покарання за цією статтею у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення  волі в кримінально-виконавчій установі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання, тобто з 27 грудня    2010 року.

Міру запобіжного заходу - ОСОБА_3 залишити попередню - тримання під вартою в слідчому ізоляторі Держдепартаменту України з питань виконання покарань №13 м. Києва.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокіа 2710С» НОМЕР_1, сім-картку мобільного оператора «Лайф», які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 – повернути ОСОБА_2.

Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п‘ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ: