Справа №22-а-8000/11Головуючий у І інстанції Овдієнко К.М.
Категорія63Доповідач у 2 інстанціїБерезовенко
05.08.2011
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Сержанюка А.С.,
суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєва В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
встановила:
У вересні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати відмову відповідача протиправною, зобов»язати відповідача виплатити на її користь невиплачену державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 2006 року по червень 2009 року в сумі 4489,50 грн., відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та з липня 2009 року нараховувати вказану допомогу в подальшому.
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача у не нарахуванні та виплаті позивачці щомісячної державної соціальної підтримки, як дитині війни. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці починаючи з 21.09.2008 року по 15.10.2009 року з урахуванням підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області просить скасувати постанову суду та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей війни, за змістом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
По справі встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, така надбавка йому виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в новій редакції, були звужені гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" права позивача на державну соціальну підтримку дітей війни у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачці відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Колегія суддів погоджується з висновком суду в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачці, починаючи з 21.09.2008 року, з урахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та виплатити заборгованість по пенсії, оскільки позивачка звернулася до суду першої інстанції 21.09.2009 року (а.с.1).
Проте, не можна погодитись з висновком суду в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачці встановивши кінцеву дату перерахунку, а саме, по 15.10.2009 року, з урахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та виплатити заборгованість по пенсії, оскільки вказана щомісячна допомога не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, так як це б обмежувало право позивачки на її отримання, яка повинна виплачуватися постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання допомоги (чи її перерахунок).
За таких підстав, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині встановлення кінцевої дати перерахунку.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року змінити частково, виключивши з абзацу третього резолютивної частини постанови слова та цифри «по 15.10.2009 року ».
Викласти абзац третій резолютивної частини постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року в такій редакції: «Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області провести з 21.09.2008 року перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії, підвищивши її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та виплатити її з урахуванням виплачених позивачеві за цей період сум підвищення».
В іншій частині постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року залишити без змін.
Копію рішення суду апеляційної інстанції надіслати особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції, згідно ч. 3 ст. 197 КАС України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.С.Сержанюк
Судді: Р.В.Березовенко
В.О.Фінагєєв