Справа №22-а-3590/11Головуючий у І інстанції Бабоїд О.М.
Категорія63Доповідач у 2 інстанціїБерезовенко
05.08.2011
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 травня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Сержанюка А.С.,
суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєва В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Таращанському районі Київської області на рішення Таращанського районного суду Київської області від 15 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2010 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про проведення перерахунку та виплату раніше призначеної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, які передбачені ст. ст. 39, 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом другої групи з 11 червня 2001 року внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 1, непрацюючим пенсіонером, проживаючим на території зони посиленого радіологічного контролю, та одержує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю у значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним законом, а також, відповідач повинен щомісячно виплачувати доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Оскільки відповідач відмовив провести відповідний перерахунок зазначених пенсій, то просив суд визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1, та непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території зони посиленого радіологічного контролю. Зобов»язати відповідача провести перерахунок і виплату державної пенсії, яка не може бути нижчою ніж вісім мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та доплат до неї в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до вимог ст.ст. 39, 49, 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.01.2007 року по даний час та в подальшому здійснювати вказані виплати.
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 15 квітня 2010 року позов задоволено частково, визнано дії неправомірними та зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу державної пенсії як інваліду другої групи в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 02.04.2007 року по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 15.04.2010 року. Зобов»язано відповідача провести перерахунок та виплату доплат до пенсії позивачу відповідно до вимог ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по 31.12.2008 року , з 01.01.2009 року по 15.04.2010 року. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог постанови КМ України № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5,20 грн.
Також, встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою (а.с. 10). Позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді України у Таращанському районі Київської області.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
В ст. 54 цього Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.
Позивач, оспорюючи дії відповідача вважав, що він отримував пенсію, додаткову пенсію, доплату до неї значно нищу, ніж це передбачено ч. 2 ст. 39, ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв’язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про порушення відповідачем норм ч.2 ст. 39, ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Статтею 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" , суперечить вимогам ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання представника відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМ України, оскільки надання законодавцем такого права КМ України не означає, що останній встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановленого цим же Законом.
Тобто, КМ України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається лише за правилами , передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
При винесенні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суперечить вимогам ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дію положень ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 2007 рік, на 2008 рік були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за №6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України "Про державний бюджет на 2007 рік", зокрема п. 28 розділу 2 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Також, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України "Про державний бюджет на 2008 рік", зокрема п. 28 розділу 2 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на всій території України.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»був встановлений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розмірі, що діяв у грудні 2008 року, тобто –498 грн., а з 1 листопада 2009 року вказаний розмір становить –573 грн.
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвідомчості справ, пов»язаних із соціальними виплатами)», відповідно до якого суди розглядали в порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них. В зв»язку з чим справа розглядалася в порядку цивільного провадження із застосуванням загального строку позовної давності тривалістю у три роки.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши період проведення вказаних перерахувань та виплат з 02.04.2007 року, так як згідно з рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за №6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України "Про державний бюджет на 2007 рік", зокрема п. 28 розділу 2 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Тому, позовні вимоги позивача, який подав позов 02.04.2010 року, повинні бути задоволенні згідно вимог чинного законодавства України та Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 –рп2007 та від 22 серпня 2008 року № 10 –рп/2008 , за період з 09.07.2007 року (а не з 02.04.2007 року) по 31.12.2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року.
За таких підстав, апеляційна скарга управління пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області на рішення Таращанського районного суду Київської області від 15 квітня 2010 року підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні періоду проведення перерахування та виплат щодо державної та додаткової пенсії, відповідно до вимог ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Таращанському районі Київської області задовольнити частково.
Рішення Таращанського районного суду Київської області від 15 квітня 2010 року змінити частково: «Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Таращанському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії, відповідно до вимог ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року».
В іншій частині рішення Таращанського районного суду Київської області від 15 квітня 2010 року залишити без змін.
Копію рішення суду апеляційної інстанції надіслати особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції, згідно ч. 3 ст. 197 КАС України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.С.Сержанюк
Судді: Р.В.Березовенко
В.О.Фінагєєв