Справа №22-а-5629/11Головуючий у І інстанціїСавченко С.І.

Категорія63Доповідач у 2 інстанції Березовенко

05.08.2011

УХВАЛА

Іменем України

                                 05 травня 2011 року                                                                                 м.Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Сержанюка А.С.,

            суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєва В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м.Ірпені Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від  20 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до  Управління Пенсійного Фонду України в м.Ірпені Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання  вчинити дії, -

   ВСТАНОВИЛА:

В липні 2010 року позивачка звернулася до суду першої інстанції з позовом про проведення перерахунку та виплату раніше призначеної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, які передбачені ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є інвалідом другої групи з 05.12.1994  року,  внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 1, та одержує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю у значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним законом. Оскільки відповідач відмовив провести відповідний перерахунок зазначених пенсій, то просила суд визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1. Зобов»язати відповідача провести перерахунок і виплату з 01.01.2007 року по 30.06.2010 року в сумі 153345,32 грн. та виплачувати в подальшому державної пенсії, яка не може бути нижчою ніж вісім мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. ст. 49, 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від  20 вересня 2010 року позов задоволено частково, зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачці з 14.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року, з урахуванням раніше здійснених виплат державної пенсії як інваліду другої групи в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи". В решті позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

         Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

         По справі встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована і проживає в м.Ірпені Київської області, є інвалідом другої групи з 05.12.1994 року, внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 1, перебуває на обліку в УПФУ в м.Ірпені Київської області і отримує пенсію по інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

         Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвідомчості справ, пов»язаних із соціальними виплатами)», відповідно до якого  суди розглядали в порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них. В зв»язку з чим справа розглядалася в порядку цивільного провадження із застосуванням загального строку позовної давності тривалістю у три роки.

         Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року з наступними змінами та доповненнями та прийшов до правильного висновку про те, що позивачка, відповідно до вказаних нормативно-правових актів, має право на одержання державної пенсії у розмірі          8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі             75 процентів мінімальної пенсії за віком. При цьому, суд обґрунтовано виходив із засад пріоритету законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що при розрахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, передбачених наведеними вище статтями, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»щодо порядку визначення розміру мінімальної  пенсії за віком не поширюються на спірні правовідносини, не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.

        Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

        Таким чином, висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

         Керуючись ст. ст. 195, 197-198, 200, 205-206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

         Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Ірпені Київської області залишити без задоволення, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від                     20 вересня 2010 року -  без змін.

          Копію рішення суду апеляційної інстанції надіслати особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції, згідно ч. 3 ст. 197 КАС України.

Постанова  набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                                                 А.С.Сержанюк

Судді:                                                                                          Р.В.Березовенко

                                                                                                    В.О.Фінагєєв