Справа №22-а-4635/11Головуючий у І інстанції Науменко М.А.
Категорія63Доповідач у 2 інстанціїБерезовенко
05.08.2011
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 травня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Сержанюка А.С.,
суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєва В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м.Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Фастові Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
встановила:
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив поновити пропущений строк звернення до суду, визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, протиправною, стягнути з відповідача на його користь невиплачену державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період 2006-2008 роки в сумі 3593 грн., відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов»язати відповідача нараховувати вказану допомогу в подальшому.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача у не нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної державної соціальної підтримки, як дитині війни. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за 2008 рік з урахуванням підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ у м.Фастові Київської області просить скасувати постанову суду та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно преамбули Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачена державна соціальна підтримка дітей війни, за змістом якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у м.Фастові Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, така надбавка йому виплачувалась у значно меншому розмірі, оскільки підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був викладений в новій редакції, були звужені гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" права позивача на державну соціальну підтримку дітей війни у вигляді підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно пункту 5 зазначеного Рішення положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив із засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Проте, не можна погодитись з висновком суду в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу за 2008 рік з урахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та виплатити заборгованість по пенсії, оскільки позивач звернувся до суду 10.02.2009 року (згідно дати реєстраційного штампу на позовній заяві –а.с.1)
Тому, враховуючи Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року та межі позовних вимог, останні підлягають задоволенню з 22 травня 2008 року.
За таких підстав, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України у м.Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2009 року підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині періоду проведення перерахування та виплат.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Фастові Київської області задовольнити частково.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2009 року змінити частково: «Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м.Фастові Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги надбавки до пенсії з урахуванням підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року».
В іншій частині постанову залишити без змін.
Копію рішення суду апеляційної інстанції надіслати особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції, згідно ч. 3 ст. 197 КАС України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.С.Сержанюк
Судді: Р.В.Березовенко
В.О.Фінагєєв