Справа №22-а-7816/11Головуючий у І інстанціїПінкевич Н.С.
Категорія15Доповідач у 2 інстанції Березовенко
05.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
25 травня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Сержанюка А.С.,
суддів: Березовенко Р.В., Фінагєєва В.О.,
при секретарі: Хворостяній А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2009 року позивачка звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що має малолітню дитину, перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі значно нижчому ніж передбачено законом. Позивачка зверталась до Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про проведення перерахунку, але їй було відмовлено. Просила поновити строк звернення до суду, визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області у виплаті належних їй сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та зобов’язати відповідача виплатити допомогу по догляду за дитиною в розмірі 6687,20 грн., зобов’язати відповідача виплачувати щомісячну державну допомогу у розмірі не меншому встановленого прожиткового мінімуму на відповідний період.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивачка оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік".
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з наступного.
Встановлено, що з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року відповідач нараховував та виплачував позивачці державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому п. 3 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" № 2334-ІІІ від 22.03.2001 року та ст. 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006 року, якою установлено, що у 2007 році: допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку –у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положення абзацу третього частини другої зазначеної статті 56 з 09.07.2007 року втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України.
Вимоги позивачки про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у меншому розмірі, ніж встановлено законом, за межами строку позовної давності задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України (що діяла на час звернення до суду позивача) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Враховуючи, що позивачка звернулась до суду 19.03.2009, тобто пропустивши річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права за період 2007 –18.03.2008 р., відсутні поважні причини пропуску цього строку.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Колегія суддів враховує, що згідно з вимогами ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однак, Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" при визначенні розміру допомоги не визначив відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", яка набула наступного змісту: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень, дане положення Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Враховуючи, що Конституція України не встановлює пріоритету одних законів над іншими, зазначені норми Закону України "Про державний бюджет Україна на 2008 рік", які змінюють розмір допомоги, встановлений Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", є чинними, тому правомірним є застосування відповідачем в 2008 році розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Зазначені висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Оскільки, дії відповідача по нарахуванню позивачці в 2008 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідають вимогам ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" з врахуванням змін внесених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому колегія суддів вважає за необхідне залишити постанову суду без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 197, 201, 205, 207 КАС України , колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини 5 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: А.С.Сержанюк
Судді: Р.В.Березовенко
В.О.Фінагєєв