Справа №22-ц-4496/11Головуючий у І інстанціїКлочко В.М.

Категорія19Доповідач у 2 інстанції Касьяненко

05.08.2011

УХВАЛА

Іменем України

     26           липня           2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

    Головуючого: судді Мережко М.В.,

   Суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

   При секретарі : Мироненко А.І.,

         розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за       апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 17 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності,-

в с т а н о в и л а :

                    У лютому 2011 року  позивач звернувся до суду з вказаним позовом  та просив визнати за ним право власності на  житловий  будинок АДРЕСА_1, посилаючись на  те, що з 16.11.1991 року  по 7.02.1996 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою.  25.12.1991 року  на підставі договору  купівлі-продажу  він придбав  вищевказаний будинок.          З моменту  розірвання шлюбу  і по даний  час  у спірному  будинку  ніхто не проживає , у зв»язку  з чим  будинок  фактично  прийшов  у непридатний  для проживання  стан. Оскільки   протягом  3-х років  з моменту  розірвання  шлюбу  відповідачка  питання про поділ майна не ставила , а на даний час  у нього виникла  необхідність  провести  капітальний ремонт  спірного будинку , просив визнати  за ним  право власності на  будинок.

          Рішенням  Сквирського райсуду  від 17.03.2011 року в позові відмовлено.

   В апеляційній скарзі  ОСОБА_2 просить           скасувати  рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

  Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

   Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України,  апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу  і залишає  рішення  без змін, якщо визнає, що суд І інстанції  ухвалив  рішення  з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

   Не може  бути  скасоване  правильне  по суті  і справедливе  рішення  суду з одних  лише формальних  міркувань.

  Відповідно  до ч.1 , ст. 15 ЦК України  кожна  особа  має право  на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання  обо  оспорювання.

 Згідно з вимогами  ст. 392 ЦК України  власник майна  може пред»явити  позов про визнання  його права власності, якщо  це право оспорюється  або не визнається  іншою особою»…

   З матеріалів справи  вбачається, що спірний будинок  придбаний сторонами в період  шлюбу і зареєстрований за позивачем у  встановленому  законом порядку. Про поділ  будинку  сторони з позовами не зверталися , право позивача на цей будинок ніким не оспорюється.

 Приймаючи до уваги наведене, суд І інстанції прийшов до правильного висновку  про те, що підстав для задоволення позову немає.

Висновки суду  відповідають  вимогам закону  та обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги  не спростовують  висновків суду , викладених в рішенні.

  Рішення суду  ухвалено з  додержанням  норм матеріального  і процесуального права  і підстав для його   скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 308,315  ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Сквирського районного суду Київської області від 17 березня 2011 року залишити без змін.

       Ухвала може бути оскаржена  в касаційному порядку  протягом двадцяти днів  з моменту її проголошення.

       Головуючий:

      Судді