права №33-449Головуючий у І інстанції Лисенко В. В,

Категорія132Доповідач у 2 інстанціїГоворуха

04.08.2011

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2011 року                                                                                                            м. Київ.

Суддя Апеляційного суду Київської області Говоруха В.І. за участю правопорушника ОСОБА_2 та його представника  адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Києво –Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2011 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Київської області, працюючий водієм приватного підприємства «Агро-Віта», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП і на нього накладено  адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до зазначеної постанови, ОСОБА_2, 12 квітня 2011 року о 15 год. 20 хв. при виїзді з прилеглої території, керуючи автомобілем марки DAF 85 CF 380, д.н.з. НОМЕР_3, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив наїзд на автомобіль марки «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2, після чого самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.10, п. 10.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху України і здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду змінити та накласти на нього адміністративне стягнення не пов’язане з позбавленням права керування транспортними засобами. В обґрунтування скарги зазначає, що при винесенні постанови суддею не було враховано, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, щиро кається в скоєному, позбавлення його водійських прав поставить в скрутне матеріальне  становище його сім’ю, оскільки автомобіль необхідний йому для здійснення трудової діяльності. Крім того, при розгляді справи не були належним чином враховані обставини, передбачені ст. 33 КУпАП, у зв’язку з чим суд призначив надто суворе покарання.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення правопорушника та його захисника, які підтримали  апеляційну скаргу і просили пом’якшити застосоване судом адміністративне стягнення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Разом з тим, всупереч загальним засадам накладення стягнень за адміністративні правопорушення визначеним ст.ст. 33-36 КУпАП, при накладенні стягнення на ОСОБА_2 судом  не в повній мірі враховані вимоги закону, дані про його особу, характер вчиненого правопорушення та його наслідки, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень справи про які розглядаються одночасно одним і тим же органом, стягнення накладається не окремо за кожне правопорушення, а накладається в межах санкції, встановленої за більш  серйозне правопорушення із числа вчинених.

Із двох вчинених ОСОБА_2 правопорушень, згідно з вимогами ст. 24 КУпАП, більш серйозним правопорушенням є залишення ним місця дорожньо- транспортної пригоди, то б то  правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП, санкція якої передбачає максимальний розмір найбільш суворого адміністративного стягнення, а саме адміністративний арешт на строк до 15 діб. Таким чином, при застосуванні до  правопорушника адміністративного  стягнення суд  повинен був його призначити в межах санкції, передбаченої ст. 122-4 КУпАП. Однак, такого адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами зазначена стаття не передбачає, суд. Відповідно, його застосував необґрунтовано в зв’язку з чим постанова, в частині накладення стягнення, підлягає зміні в бік пом’якшення.

Враховуючи, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності притягується вперше, щиро розкаюється у вчиненому, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, використовує автомобіль в своїй професійній діяльності ( працює водієм-експедитором), а також відсутність обставин, що обтяжують  його відповідальність суд приходить до висновку про  необхідність  накладення на нього стягнення у виді штрафу.

        На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Києво –Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2011 року щодо ОСОБА_2, в частині призначеного адміністративного стягнення –змінити.

Накласти на ОСОБА_2 за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП стягнення у виді штрафу у розмірі 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 306 грн.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.