Справа №11-471Головуючий у І інстанціїГолік
Категорія65Доповідач у 2 інстанції Говоруха
03.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
29 червня 2011 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого –судді Левчука О.Д.,
суддів –Говорухи В.І., Дриги А.М.. з участю прокурора - Нечепоренко С.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Березанського міського суду Київської області від 15 лютого 2011 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Чистогалівка, Чорнобильського району Київської області, громадянин України, не одружений, раніше неодноразово судимий, останній раз 23 серпня 2007 року Дарницьким районним судом м. Києва до 5 років позбавлення волі,
засуджений за ст. 391 КК України до 1(одного) року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.
Відбуваючи міру кримінального покарання в Березанській виправній колонії з 20 грудня 2007 року, засуджений ОСОБА_1 мав 26 стягнень, позитивних висновків з проведених з ним бесід виховного характеру не зробив і став на шлях злісної непокори вимогам адміністрації. 25 жовтня 2010 року не виконав законних вимог начальника відділення соціально-психологічної служби майора внутрішньої служби Василенка О.В. отримати змінне завдання та приступити до виготовлення колючого дроту («ягози»), за що був переведений до приміщення камерного типу строком на один місяць.
Після відбування покарання ОСОБА_1 позитивних висновків не зробив і став на шлях злісної непокори законним вимогам адміністрації.
Так, 29листопада 2010 року ОСОБА_1, згідно затвердженої рознарядки начальна установи вийшовши в промислову зону в складальний цех, в відділок по виготовленню колючого дроту («ягози») в присутності начальника медичної частини установи майора внутрішньої служби Вакалюка О.М., чергового помічника начальника установи майора внутрішньої служби Мірошниченка О.Г., виконуючого обов’язки начальника складського цеху капітана внутрішньої служби Роздобудько О.А. був попереджений начальником відділення майором внутрішньої служби Василенком О.В. про дисциплінарну та кримінальну відповідальність згідно ст. 391 КК України та йому знову були пред’явлені законні вимоги начальником відділення (отримати змінне завдання виготовлення колючого дроту («ягоза»), а саме намотування колючого дроту на диск та приступити до його виконання, але ОСОБА_1 відмовився їх виконувати та до роботи не приступив. При цьому поважних причин відмови не висловлював. Засуджений ОСОБА_1 був здоровий, одягнений за сезоном, взутим, нагодованим згідно норм, роботою та інвентарем забезпечений в повному обсязі.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений просить вирок суду скасувати та призначити менш суворе покарання, посилаючись на те, що він вину визнає, у скоєному щиро розкаявся.
В запереченнях на апеляцію засудженого, прокурор просить вирок суду залишити без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаних злочинних дій, за обставин зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується як показами самого засудженого, який винним себе визнав повністю, фактичних обставин справи не оспорював, так і іншими зібраними по справі доказами.
З протоколу судового засідання вбачається, що суд, за погодженням з учасниками процесу, в порядку ст. 299 КПК України дослідження доказів обмежив допитом засудженого та перевіркою даних, що характеризують його особу. При цьому учасникам процесу були роз’яснені положення ст. 299 КПК України і засуджений ствердив, що розуміє зазначені положення.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 391 КК України за ознаками злісної непокори законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, і яка за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 107 КВК України, засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі зобов’язані виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії.
При обранні покарання ОСОБА_1 суд, про що прямо указано у вироку, взяв до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, що мається рецидив скоєння злочинів, особу засудженого, який повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, розкаявся у вчиненому, за місцем відбування покарання характеризується посередньо і призначив покарання, яке відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
На підставі наведеного, підстав для пом’якшення покарання ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Березанського міського суду Київської області від 15 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 –без зміни.