Справа №11-308Головуючий у І інстанціїКірєєв
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Говоруха
02.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
16 березня 2011 року . м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :
головуючого Авраменка М.Г.,
суддів Матюшки М.П., Говорухи В.І.,
за участю прокурора Стаховської Н.О.,
засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Березанського міського суду Київської області від 28 грудня 2010 року,
яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Селище Баришівського району Київської області, громадянин України, з вищою освітою, раніше не судимий, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, за ч. 1 ст. 135 КК України до 1 року позбавлення волі і, відповідно до ст. 70 того ж Кодексу, остаточне покарання ОСОБА_1 призначено у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 3 роки.
Вироком також вирішені питання щодо речових доказів, судових витрат та за позовами потерпілих.
Як указано у вироку ОСОБА_1 скоїв злочини при наступних обставинах.
20 лютого 2009 року, близько 20 годин ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ –2108»д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Кірова в м. Березань, при роз’їзді із зустрічним транспортним засобом, будучи засліпленим останнім, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3(б), 12.2, 12.3, 19.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відволікся від керування транспортним засобом, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу внаслідок чого скоїв наїзд на пішоходів: ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку і який згідно з висновком експерта отримав тілесні ушкодження у виді перелому обох кісток правого передпліччя з крововиливом, переломів 7- ми ребер, розриву серця з заповненням серцевої сорочки кров’ю, ран та крововиливів на голові від яких помер, та ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку та котив велосипед і який, згідно з висновком експерта, отримав тілесні ушкодження у виді численних поверхневих ран лівої тіменної області голови, рвано –забійної рани з дефектом кістки лівої величної ділянки обличчя, струсу головного мозку, множинних ран та ссадин тіла, які відносяться до категорії середньої ступені тяжкості.
Після вчинення дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_1 грубо порушив п. 2.10 Правил дорожнього руху, не надав першої медичної допомоги потерпілим, не повідомив про ДТП органи міліції, зник з місця пригоди, завідомо залишивши без допомоги потерпілих, які перебували у небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану.
На вирок суду прокурором подана апеляція в якій, не оспорюючи висновків суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 та доведеності його вини, прокурор, разом з тим, враховуючи, що один із злочинів, вчинених засудженим, відноситься до категорії тяжких і шкода потерпілим не відшкодована просить вирок скасувати в зв’язку з призначенням засудженому явно несправедливого покарання внаслідок м’якості.
Захисник засудженого в своїй апеляції просить вирок скасувати і направити справу на новий судовий розгляд в обґрунтування чого вказує, що суд прийнявши до уваги покази засудженого не дав їм належної оцінки, досудове і судове слідство проведені з обвинувальним ухилом, не прийняті до уваги обставини дорожньо –транспортної пригоди та тілесні ушкодження отримані потерпілими, не з’ясовано механізм отримання ними тілесних ушкоджень і можливість їх отримання в конкретній ситуації. Транспортно – трасологічну експертизу, яку просив провести захисник і яка б могла вирішити ці питання проведено не було. Не враховано судом, що потерпілі рухались по проїзній частині дороги. Вирок написаний поспішно, непослідовно, що викликає сумніви в його законності і обгрунтованності.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ прокурора в якому він просив вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, пояснення адвоката та засудженого в підтримку поданої адвокатом апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають.
Висновок суду 1-ї інстанції про винність засудженого в скоєному відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на повно і обєктивно досліджених в судовому засіданні та належним чином оцінених і наведених у вироку доказах, які зібрані по справі.
В обґрунтування висновку суду про винність ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування автомобілем в результаті чого пішохід ОСОБА_3 загинув, а потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості, завідомому залишенні без допомоги цих осіб, які перебували в небезпечному для житті стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження, суд обґрунтовано поклав покази потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які узгоджуються з усіма матеріалами справи, підтверджуються протоколами огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, висновками експертів про причини смерті ОСОБА_3, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень отриманих потерпілим та механізм їх отримання, а також показами засудженого ОСОБА_1, який в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні злочинів.
Всупереч твердженням адвоката в судовому засіданні з належною повнотою перевірялись обставини дорожньо – транспортної пригоди та механізм отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Так згідно з висновком експертів автотехніків та медиків, які проводили в судовому засіданні комплексну експертизу наявні у потерпілого ОСОБА_4 та загиблого ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли бути спричинені внаслідок даної дорожньо –транспортної пригоди при їх контакті з транспортним засобом автомобілем ВАЗ –2108, що рухався, одночасно при цьому контакті виникли й описані пошкодження автомобіля (а.с.458-462).
Всебічно перевіривши в судовому засіданні зібрані по справі докази та мотивувавши своє рішення у вироку суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 в скоєні інкримінованих йому злочинів і правильно кваліфікував дії засудженого за ст.ст. 286,ч.2, 135,ч.1 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено з урахуванням характеру та ступені суспільної небезпеки скоєного, обставин справи та даних про особу засудженого.
При цьому судом, про що прямо указано у вироку враховано, що Баляс раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, в скоєному щиро розкаявся, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює. Одночасно судом врахована і тяжкість вчиненого злочину, про що також відмічено у вироку, тобто враховані і ті обставини на які вказується в апеляції прокурора.
На думку колегії суддів, призначене засудженому покарання, за своїм видом та розміром відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Підстав для призначення засудженому більш тяжкого покарання не має.
Порушень матеріального чи процесуального права при розгляді справи та винесенні вироку, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
у х в а л и л а :
Вирок Березанського міського суду Київської області від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції та апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 – без задоволення.