Справа №11-134Головуючий у І інстанціїЯкутюк
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Говоруха
02.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
2 лютого 2011 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого –судді : Літвінова Є.В.
суддів: Семенцова Ю.В., Говорухи В.І.,
за участю прокурора Скрипки І.М., особи, звільненої від кримінальної
відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на постанову Богуславського районного суду Київської області від 11 листопада 2010 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Юхни Миронівського району Київської області, громадянин України, з середньою освітою, одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину, працюючий вантажником на ВАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,
звільнений від кримінальної відповідальності по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України з передачею його на поруки колективу, а справу відносно нього закрито.
Цивільний позов потерпілого залишений без розгляду.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Відповідно до пред’явленого обвинувачення, він 27 червня 2010 року близько 18 годин 30 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ –21063»д/н НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Шевченка у місті Богуславі проявив неуважність, здійснюючи маневр, поворот ліворуч, в порушення п.п. 1.5, 10.1, 10.4, Правил дорожнього руху не пропустив зустрічний транспорт, виїхав на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення з автомобілем «ROVER - 620» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3
В результаті дорожньо –транспортної пригоди автомобіль «ROVER -620»д/н НОМЕР_2 пошкоджено, а ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому головки другої п’ясної кістки правої кисті та струс головного мозку, які згідно з висновком судового медичного експерта відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості.
Постановою Богуславського районного суду від 11 листопада 2010 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ст. 47 КК України із передачею на поруки колективу ВАТ
«Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», провадження у справі закрито. Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_1 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, вину у вчиненому злочині визнав, щиро розкаявся, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, колектив ВАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»клопотав про передачу ОСОБА_1 на поруки колективу.
В апеляції потерпілого ОСОБА_3 указано на незаконність постанови та необхідність її скасування у зв’язку із невідповідністю висновків, викладених у ній, фактичним обставинам справи, однобічністю судового слідства та неправильним застосуванням норм кримінально –процесуального законодавства. В обґрунтування апеляції потерпілий вказує, що судом при винесенні рішення не враховано, що ОСОБА_1 на протязі всього слідства свою вину визнавав лише частково, що свідчить про відсутність розкаяння у скоєному, моральну та матеріальну шкоду не відшкодував. Зазначені обставини, відмічається далі в апеляції, не давали суду підстави закрити справу.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення потерпілого і його представника, які підтримали апеляцію та просили постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення ОСОБА_1 та його адвоката, які заперечували проти задоволення апеляції, її доводи вважали не обґрунтованими і просили залишити постанову суду –без змін, виступ прокурора, яка вважала, що в зв’язку з неналежним оформленням клопотання про передачу на поруки постанова повинна бути скасована,
вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція потерпілого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею на поруки колективу підприємства установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, якщо вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Таким чином обов’язковою умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є наявність клопотання відповідного колективу якому особа передається на поруки і який бере на себе певні зобов’язання виховного характеру.
Постановою суду ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності з передачею його для виправлення та перевиховання на поруки колективу ВАТ « Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів».
Однак, в матеріалах справи клопотання загальних зборів колективу ВАТ « Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», якому ОСОБА_1, за рішенням суду, переданий на виправлення та перевиховання відсутнє. Не заявлялось таке клопотання і під час судового засідання. В матеріалах справи є лише клопотання загальних зборів колективу комбікормового цеху ВАТ « Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»( а.с. 204), який є лише структурним підрозділом зазначеного підприємства, а клопотання колективу окремого структурного підрозділу не може розцінюватись як клопотання колективу всього підприємства. Таким чином рішенням суду ОСОБА_1 переданий на виправлення та перевиховання колективу ВАТ « Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» без відповідного клопотання зазначеного колективу, то б то в порушення вимог ст. 47 КК України.
Крім того, звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки передбачає наряду з об’єктивними обставинами і наявність певних субєктиних обставин, що характеризують суспільно небезпечне діяння, і особу, яка його вчинила. До таких обов’язкових обставин згідно зі ст. 47 КК України належить, зокрема, щире каяття. Як видно із матеріалів справи ОСОБА_1 на різних стадіях досудового та судового слідства спочатку взагалі не визнавав своєї вини, потім визнавав частково, визнавав повністю, а в засіданні суду апеляційної інстанції заявив, що в дорожньо –транспортній пригоді він винен нарівні з потерпілим, що свідчить про відсутність у винного осуду свого вчинку і ставить під сумнів наявність щирого каяття зі сторони ОСОБА_1. Про це також свідчить і поведінка ОСОБА_1 після дорожньо –транспортної пригоди, зокрема в частині відшкодування потерпілому заподіяної шкоди, яка до цього часу не відшкодована навіть частково.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду не ґрунтується на вимогах закону, підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи, суду першої інстанції, слід врахувати наведене, всебічно з’ясувати всі обставини справи, та з врахуванням викладеного, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Бугуславського районного суду Київської області від 11 листопада 2010 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки та закриття провадження по справі –скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.