Справа № 2а-2870/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2011 року суддя Ленінського районного суду міста Луганська Золотарьов О.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Луганську справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, –
В С Т А Н О В И В:
У березні 2011 року позивач звернувся в інтересах ОСОБА_2 до суду з вказаним позовом. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви зазначив, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію у відповідності до закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 10.13.2011 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС та виплати додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю. Проте відповідач своїм листом від 23.03.2011 року відмовив ОСОБА_2 у задоволенні заяви.
ОСОБА_2 не згоден з таким рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, вказує на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи за захворюванням, яке пов’язане з виконанням службових обов’язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тому вважає що відповідно до ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як інваліду другої групи за захворюванням, за яким встановлений причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, нарахована пенсія не може бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком, та окрім цього згідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому, як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії повинна призначатись та виплачуватись додаткова щомісячна пенсія за шкоду, спричинену здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Тому на підставі наведеного просить суд зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату призначеної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, згідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату додаткової пенсії як інваліду 3 групи за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, згідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.03.2011 року.
Згідно п.10 ст. 3 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Від позивача та його представника до суду надійшли заяви з проханням розглянути справу в їх відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача надав письмове заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, справу розглянути у відсутності представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та відноситься до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 28.08.2009 року, вкладка № НОМЕР_2 (а.с. 8).
Відповідно довідки № 126836 від 14 лютого 1996 року ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи з 14.02.1996 року безстроково за захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 9).
ОСОБА_2 перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні пенсійного фонду України в Луганській області, де йому призначена та виплачується пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 10.03.2011 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про призначення та нарахування пенсії відповідно до ст.ст. 49,50, 54, 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с. 10).
Ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що позивач має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та відповідно до ст. 54 даного закону розмір пенсії не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком. Проте, як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Луганській області позивачу не виплачується пенсія згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Більш того ст. 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається за їх вибором одна пенсія. Відповідно до постанови Правління пенсійного Фонду України № 11-2 від 27.06.2002р. головні управління Пенсійного Фонду України, в тому числі і Головне управлінням Пенсійного Фонду України в Луганській області, здійснюють призначення ( перерахунок) лише пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Призначення пенсій за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюють районні управління Пенсійного Фонду України, які згідно постанови Правління Пенсійного Фонду України № 8-2 від 30.04.2002р. є самостійними юридичними особами, хоч і підвідомчими Головним управлінням в областях. Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Таким чином з заявою про призначення державної пенсії за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивачу слід було звертатися до управління Пенсійного Фонду України за місцем його проживання, а не до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області. Тому позовні вимоги саме до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо про зобов’язання нарахувати та виплачувати пенсію згідно з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду війни 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Що стосується вимог щодо перерахунку та виплати позивачу додаткової пенсії у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 53 цього Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю виплачується в повному обсязі незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Відповідно до ч.3 ст. 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 ЗУ №796-7, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 01.01.2007 року і по теперішній час ОСОБА_2 перебуває на обліку у ГУПФУ в Луганській області, з 08.04.1996 року ОСОБА_2 отримує пенсію відповідно до ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Верховна Рада України п. 28 розділу 2 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів від 28.12.2007 року №107-6 внесла зміни до ст. 50, ч.4 ст. 54 та ст. 67 Закону, а саме ч. 4 ст. 54 викладено в такій редакції “у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по 3 групі інвалідності 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.
Конституційний Суд України своїм рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008 року по справі №1-28/2008 року керуючись ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст. ст. 45, 51, 61, 63, 65 ЗУ “Про Конституційний Суд України”, вирішив п.2 визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення п.28 розділу 2 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів яким внесено зміни до ст. 50, 54, 67 ЗУ №796-7.
Пункт 6 Рішення Конституційного Суду України в цих справах має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Пункт 7 Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України остаточним і не може бути оскарженим.
Відповідач всупереч ст. 50 та 67 ЗУ “Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не проводив та не проводить перерахунок додаткової пенсії за заподіяну шкоду здоров’ю встановлену в ст. 50 вищезазначеного закону.
Суд враховує оглядовий лист Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року №1406/100/13-08 про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку) яким звернуто увагу, що виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру додаткової пенсії учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягає ч.1 ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Таким чином відмова Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, щодо перерахунку додаткової пенсії позивача по справі з врахуванням ст. 50 та ст. 67 Закону №796-7 є протиправною та такою, що порушує права ОСОБА_2 та суперечить Конституції та законам України.
Відповідно до ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить з 1 грудня 734 грн.
Отже розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю має бути та повинна була бути значно вищою, ніж нарахована та нараховувалась відповідачем.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 71, 94, 158-163 КАС України, ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 50, 54 ч.3 ст. 67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області в частині відмови в нарахуванні виплати ОСОБА_2 додаткової пенсії за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.
Зобов’язати Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 додаткову пенсію у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.03.2011 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.Ю.Золотарьов