2-а-970/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.08.2011  

03 серпня 2011року Лутугинський районний  суд Луганської області у складі: головуючого судді  Заботіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про  неправомірні дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня  2011 року позивач звернулася з вказаним позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона має статус “дитини війни” у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач у 2009-2011 роках  пенсію їй не підвищив, тому просила    зобов’язати його нарахувати їй не отриману допомогу за період з 1 січня 2009 року та в подальшому.  Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності.  У запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач посилається на наступне. Відповідно до ст. 99 КАС України позивачем пропущений строк звернення до суду, який становить шість місяців.  Законом України “Про  Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 1 січня 2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виплату надбавки врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, згідно до якої позивачу виплачується надбавка у розмірі 49,80 грн. Законом України “Про  Державний бюджет України на 2009 рік” виплату надбавки дітям війни не передбачено.   Вважав свої дії правомірними, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

30 червня  2011 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження. Ухвалою суду від 21 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1  за період з 1 січня 2009 року по 19 грудня 2010 року залишені без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується ксерокопією посвідченням  ( а.с. 5) та ксерокопією паспорту позивача ( а.с.3-4).

Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни”залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися дітям війни.

У 2010  році будь які зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не приймалися.

Отже, нарахування та виплата у 2010, 2011 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм “Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно статті 6 якого дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19 червня 2011 року, встановлено, що норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, а тому суд вважає задовольнити позовні вимоги позивача з 20 грудня  2010 року по 19 червня 2011 року.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб*єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а у випадку часткового задоволення позову –відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,   ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про  неправомірні дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області  задовольнити частково.

Визнати  неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії дитині війни  з 20 грудня  2010 року по 19 червня 2011 року.

          Зобов*язати управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області  нарахувати та виплатити  ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  з 20 грудня  2010 року по 19 червня 2011 року ,  з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судові витрати у сумі 1,70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лутугинський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції  подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя :