Справа № 2-а-3079/11

Справа № 2-а-3079/11

                                    У Х В А Л А

                                                     іменем України

"14" червня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого –судді                                                          Астахової О.О.,

при секретарі                                                                               Бартко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення у Дніпровському районні м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною, -

в с т а н о в  и  в:

Позивач ОСОБА_1 24.03.2001 року звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати дії відповідачів неправомірними щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов’язати провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.04.2008 року по дату винесення рішення, відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Крім того, просить стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати на оплату судового збору в розмірі 3,40 грн., а також витрати на оплату послуг з правової допомоги в розмірі 400,00 грн..

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначила, що Вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 28.04.2008 року вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і отримує у зв’язку з цим допомогу у мінімальному розмірі, тобто 130, 00 грн. 22.05.2008 року Рішенням Конституційного Суду України деякі положення Закону України" Про державний бюджет України на 2008 рік" щодо розмірів державної допомоги при народженні дитини та допомоги при по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановлені на 2008 рік були визнані неконституційними і що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена в розмірі прожиткового мінімуму на дітей до 6 років. Оскільки виплати, які вона отримувала були явно меншими вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок цих виплат та виплат недоплачених сум, але в проведенні перерахунку виплат їй було відмовлено, що змусило її звернутися з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в своїй позовній заяві просить визнати протиправними дії відповідача та зобов’язати відповідача  провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.04.2008 року по дату винесення рішення, а звернулась до суду з даним позовом лише 24.03.2011 року.

Посилання позивача в адміністративному позові на те, що їй стало відомо про порушення відповідачем її права з рішень КСУ, яким поновлювались норми Закону, що постійно призупинялись та скасовувались, але в силу незалежних від неї обставин, у неї не було можливості звернутися за захистом своїх прав раніше, суд вважає необґрунтованими, оскільки виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачена  ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»що набрав чинності з 22.03.2001 року  і саме з цього часу позивач мала би дізнатися про своє порушене право. Незнання законів, на які посилається позивач та доводи позивача про законослухняність та переконання про дотримання прав державними органами не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду, передбаченого чинним Кодексом адміністративного судочинства України. Необізнаність позивача та постійні суперечності в законодавстві, на які посилається позивач в своїх письмових поясненнях, також не можуть бути визнані поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про ті чи інші положення законодавства залежить виключно від бажання людини. Будь-яких інших належних доказів на підтвердження поважності причин пропущення строку звернення до суду, позивач суду не надала.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку для звернення до суду за захистом порушеного права за період з 01.04.2004 року –23.09.2010 року включно, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині повинні бути залишені без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, -

у х в а л и в  :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення у Дніпровському районні м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною за період з 01.04.2004 року –23.09.2010 року включно, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п’яти днів з дня проголошення.

Суддя                                                                                                     О.О. Астахова