ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1437/24

Провадження № 2/293/600/2024

05 грудня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

03.10.2024 представник ТОВ «Санфорд капітал» - адвокат Маслюженко М.П. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , за змістом якого просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 25 812,44 грн, яка складається: із заборгованості за основним боргом 6 935,72 грн; заборгованості за нарахованими на несплаченими відсотками в сумі 13 234,04 грн; інфляційних втрат 4120, 84 грн та трьох процентів річних в сумі 1521, 84 грн.

Представник позивача також просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме: зі сплати судового збору 2422,40 грн; на оплату послуг поштового зв`язку в сумі відповідно до розрахункового документу про оплату послуг поштового зв`язку та на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 5200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.03.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду №С-602-010494-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

Згідно з п.1 Угоди банк відкриває Клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватись за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту платіжну картку.

Пунктом 2 Угоди визначено, що Банк надає кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах:

- максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. - ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 7000,00 грн.

- процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних.

- розмір обов`язкового мінімального платежу встановлюється згідно з тарифами Банку та ДКБО. - діє індивідуальний порядок внесення суми Обов`язкового мінімального платежу (ОМП), за яким Розрахунковою датою є число кожного календарного місяця, яке відповідає числу дня оформлення договору; - днем сплати ОМП за попередній Розрахунковий період є останній операційний день Платіжного періоду.

Таким чином, позивач зазначає, що Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за Угодою та ДКБО виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок у валюті гривня та надавши Клієнту можливість користуватись кредитними коштами в сумі 7000,00 грн. в межах кредитного ліміту, визначеного Угодою.

Клієнт здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, однак, свої зобов`язання за Угодою щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією Відповідач виконав лише частково.

Так, за весь строк з моменту укладення Угоди і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку в рахунок погашення основного боргу та сплати процентів лише 1695,00 гривень. Останній платіж здійснено 01.07.2019 року. Внаслідок чого у Позичальника сформувалась заборгованість перед Банком в загальній сумі 20169,76 гривень, що складається з: - заборгованості за основним боргом в сумі 6935,72 гривень, - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 13234,04 гривень.

Також вказує, що 16.11.2023 між АТ "Ідея Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Сонаті" (фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23.

В подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» (Клієнт) 29.12.2023 уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» (Фактор) договір факторингу №29/12-23, відповідно до якого позивач набув право вимоги у тому числі до ОСОБА_1 за угодою від 20.03.2019 №С-602-010494-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки

Представник позивача, у зв`язку з неналежним виконанням умов угоди, просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором, інфляційні втрати, три проценти річних та судові витрати.

ІІ. Процесуальні дії у справі та позиції сторін

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.10.2024, справа передана на розгляд судді Проценко Л.Й.(а.с.116)

З метою визначення підсудності справи відповідно до вимог ч.8 ст.197 ЦПК України суд звернувся з запитом до Єдиного державного демографічного реєстру. Згідно відповіді №825350 від 03.10.2024, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Проценко Л.Й. відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 118)

Ухвалою від 07.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті суд призначив на 05.11.2024 (а.с. 119).

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи провести без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, про вказане зазначає і ув клопотанні, яке надійшло 18.11.2024.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позов до суду не надав. Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача,яка повернута до суду із зазначенням причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд відклав розгляд справи на 05.12.2024.

У призначене судове засідання відповідач не з`явилася, причини неявки суд не повідомила. Відповідач повторно повідомлявся судом про розгляд справи шляхом направлення повідомлення за зареєстрованим місцем проживання, що згідно ст.128 ЦПК України є належним повідомленням особи про розгляд справи.

Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.259 ЦПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні 04.12.2024 відповідно до ст. 268 ЦПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно положень статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір відповідно до статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору ( частина перша статті 634 ЦК Україна).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

ІV.Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

20.03.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 (надалі відповідач, позичальник, клієнт) укладено угоду №С-602-010494-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки (надалі також - Угода), шляхом підписання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до публічної пропозиції-Договору комплексного банківського обслуговування і приєднання до публічної пропозиції укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «Ідея Банк» (а.с.16)

Відповідно до преамбули даної Угоди, її підписанням Позичальник приєднується до публічної пропозиції Банку про укладення Договору комплексного банківського обслуговування (далі - ДКБО), що затверджений розпорядженням банку і розміщений на інтернет-сторінці Банку за адресою www.ideabank.ua.

Відповідно до цього Угода була підписана Позичальником власноручно, а від імені Банку Угода була підписна з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти АТ «ІДЕЯ БАНК».

Крім того, відповідач власним підписом під текстом Угоди підтвердив ознайомлення з Тарифами Банку та згоду з ними.

Таким чином, Угода, Тарифи та Договір комплексного банківського обслуговування у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості Банку і Позичальника щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст.633, 634 ЦК України є за своєю суттю публічним договором та договором приєднання.

Згідно з п. 1 Угоди банк відкриває Клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватись за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту платіжну картку.

Пунктом 2 Угоди визначено, що Банк надає Клієну кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах:

- максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. - ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 7000,00 грн.

- процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних.

- розмір обов`язкового мінімального платежу встановлюється згідно з тарифами Банку та ДКБО. - діє індивідуальний порядок внесення суми Обов`язкового мінімального платежу (ОМП), за яким Розрахунковою датою є число кожного календарного місяця, яке відповідає числу дня оформлення договору; - днем сплати ОМП за попередній Розрахунковий період є останній операційний день Платіжного періоду.

У пункті 3 Угоди сторонами погоджено, що повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та ДКБО, здійснюватимуться згідно з умовами ДКБО, Типовим графіком та Розрахунком сукупної вартості кредиту, а також Тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabаnk.ua.

Підписанням Угоди відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Типовим графіком та розрахунком сукупної вартості кредиту. Крім того, ОСОБА_1 в день укладення Угоди особисто підписав довідку-повідомлення про ознайомлення з детальним розписом сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки.

Таким чином, банк свої зобов`язання перед відповідачем за Угодою та ДКБО виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок у валюті гривня та надавши ОСОБА_1 можливість користуватись кредитними коштами в сумі 7000,00 грн. в межах кредитного ліміту, визначеного Угодою.

Встановлено, що відповідач здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, однак, свої зобов`язання за Угодою щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією виконав лише частково.

Внаслідок чого у ОСОБА_1 сформувалась заборгованість перед Банком в загальній сумі 20169,76 гривень, що складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 6935,72 гривень, - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 13234,04 гривень.

Також судом встановлено, що 16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23. Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов`язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право. (а.с. 31-43)

Користуючись цим правом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» (Клієнт) 29.12.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (Фактор) договір факторингу №29/12-23. Згідно з пунктом 2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором (а.с. 47-59).

Відповідно до Витягу з друкованого Реєстру боржників до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №С-602-010494-19-980 від 20.03.2019 (а.с.61).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №С-602-010494-19-980 від 20.03.2019 заборгованість відповідача станом на16.11.2023 становить 20169,76 грн, що складається з: заборгованості за основним боргом в розмірі 6 935,72 грн та заборгованості за нарахованими на несплаченими відсотками в сумі 13 234,04 г (а.с.22).

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Відповідно до розрахунку інфляційних втрат та 3% від суми боргу за період з 21.08.2019 до 23.02.2022, інфляційні втрати становлять 4120, 84 грн та 3% річних - 1521, 84 грн.(а.с. 24-26)

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести факти укладення між сторонами кредитного договору, надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а також прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а відповідач - спростувати факт укладення договору чи розмір існуючої заборгованості.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №С-602-010494-19-980 від 20.03.2019. Позов є обґрунтованим з огляду на встановлену заборгованість у погашенні поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, що засвідчує невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов`язань. Суду не було надано відповідачем жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 2422 грн. 40 коп., покласти на відповідача.

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, представником позивача також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5200 грн на підставі: договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024; актом приймання передачі послуг з правничої допомоги без номера та дати; копією ордера про право на надання правничої (правової) допомоги.

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядається у спрощеному провадженні.

Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 3000,00 грн, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Керуючись ст. ст.77-81,83,89,95,141,263-265,273,279,280,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість в розмірі 25812 (двадцять п`ять тисяч вісімсот дванадцять) гривень 44 копійки, що складається із:

заборгованості за основним боргом 6 935,72 гривень,

заборгованості за нарахованими на несплаченими відсотками в сумі 13 234,04 гривень

інфляційних втрат 4120, 84 гривень,

трьох процентів річних в сумі 1521,84 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал»:судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», адреса: вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, м. Дніпро, 49005 ЄДРПОУ 43575686.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адрес місця реєстрації: АДРЕСА_1

Повний текст складений та підписаний 09.12.2024

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО